Скварявка (річка)
| Скварявка | |
|---|---|
| Витік | північна околиця села Княже, урочище Круги |
| Гирло | р. Золочівка |
| Країни: |  Україна |
| Довжина | 8 км |
Скваря́вка (пол. Skwarzawka) — річка в Україні, в межах Золочівського району Львівської області. Ліва притока Золочівки (басейн Вісли). В історичних публікаціях Скварявка здебільшого згадується як притока річки Белзець (давня назва нижньої течії нинішньої Золочівки)[1] [2].
Як зазначається в Географічному словнику Королівства Польського, річка бере початок на північній стороні села Княже на так званих Кругах (248 м). Тече на північний захід східною частиною села Скварява, відтак через Острівчик-Пильний, де з правого берега приймає води Малого Потоку, а на північній околиці села впадає у річку Белзець, ліву притоку Західного Бугу[3].
Довжина річки 8 км. Долина Скварявки була мокрою і заболоченою. У радянський період русло річки зазнало змін.
На зламі ХІХ-ХХ століть Сварявка і Золочівка вважалися найбільшими притоками Белзця, який формувався з кількох потоків на південно-західній околиці села Жуличі[2].
Гідронім став предметом наукових дискусій, але дотепер науковці не дійшли спільної думки щодо його походження. Серед версій домінують балтійська, готська та індоарійська.
Згідно з першою, гідроніми з основою «Сквир» / «Сквар» належать до балтійських утворень і походять від слова «skvikbinti» — «проймати, стромляти, проколювати». Це означає річку, «що проймає підвищений або кам’янистий ґрунт» [4]. Подібною за значенням є готська версія, що виводить назву від «skīb(ar-) > skivar» — «кам’янистий» і готського форманту «-ahwa» — «вода, річка»[5]. Натомість індоарійська версія виділяє у назвах гідронімів на «Сквар» санскритські компоненти «Ск + вар», що означають «Дужа/Сильна вода/ріка»[6].
У цьому контексті можна послатися на активне українське слово «шкварити», що віддзеркалює усі перелічені версії та вживається у значенні «сильно бити», «швидко бігти»[7].
- ↑ Словник гідронімів України… — С. 505
- ↑ а б Bełzec, potok // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 131. (пол.)
- ↑ Skwarzawka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 743. (пол.)
- ↑ [Етимологічний словник топонімів України… — С. 432
- ↑ Рахно М. Кримсько-готське місто Сківарін у контексті центральноєвропейської топоніміки // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. 2013. Випуск 59. — С. 158
- ↑ С. Індоарійські таємниці України — К.: Просвіта, 2004. — С. 371-372
- ↑ Шкварити
- Етимологічний словник топонімів України / В. В. Лучик; відп. ред. В. Г. Скляренко. — К.: ВЦ «Академія», 2014. —544 с.
- Квасецький А. Т. Давні згадки про Жуличі і сусідні поселення над річками Буг і Белзець: Історичний нарис. — Чернівці : Зелена Буковина, 2016. — 84 с.
- Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979.
- С. Індоарійські таємниці України — К.: Просвіта, 2004.
- Рахно М. Кримсько-готське місто Сківарін у контексті центральноєвропейської топоніміки // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. 2013. Випуск 59. — С. 154-160.
- Bełzec, potok // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 131. (пол.)
- Hydronimia Wisły. Cz.l. Wykaz nazw w układzie hydrograficznym. —Wrocław—Warszawa—Kraków, 1965. — 466 s.
- Skwarzawka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 743. (пол.)
- Złoczόwka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 633. (пол.)
