Перейти до вмісту

Скворцов Євген Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Скворцов Євген Федорович
Народився3 (15) червня 1882 Редагувати інформацію у Вікіданих
Санкт-Петербург, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер11 лютого 1952(1952-02-11) (69 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Сімферополь, РРФСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняСімферополь Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія
 СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьастроном, викладач університету Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materфізико-математичний факультет Санкт-Петербурзького університетуd Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьастрономія, математика і гідрологія Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладКДПІ Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадапрофесор, завідувач кафедри[d] і декан Редагувати інформацію у Вікіданих
Вчене званняпрофесор[d] Редагувати інформацію у Вікіданих

Євге́н Фе́дорович Скворцо́в — російський і радянський астрофізик, гідролог, метеоролог і математик, який багато років працював у Криму. Відкрив три нові астероїди, першим виміряв місячно-сонячні припливи та відпливи у Чорному морі. Професор Кримського педагогічного інституту (1926) і декан його фізико-математичного факультету.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 3 червня 1882 року в Петербурзі. У 1906 році закінчив фізико-математичний факультет[ru] Санкт-Петербурзького університету. З 1911 року-співробітник Астрономічної обсерваторії Санкт-Петербурзького університету[ru]. У 1915—1928 роках — директор Севастопольської морської обсерваторії, також завідував її астрономічною і гідрометеорологічною частинами. Керував гідрометеорологічним відділом Управління із забезпечення безпеки кораблеводіння на чорному й Азовському морях.

Переїхав до Сімферополя, з 1926 року — професор, читав курси лекцій з астрономії, геодезії, теорії ймовірностей, вищої алгебри, інтегрування диференціальних рівнянь. З 1930 року завідувач кафедри математики Кримського педагогічного інституту ім. М. В. Фрунзе. З 1935 року — декан фізико-математичного факультету. Редагував розділ фізико-математичних наук у журналі «Известия Крымского педагогического института» (укр. Вісті Кримського педагогічного інституту).

Під час Німецько-радянської війни у вересні 1941 року евакуювався з інститутом, а в листопаді прибув до Махачкали в Дагестанський педагогічний інститут (нині Дагестанський державний університет). У листопаді 1941 року Кримський і Дагестанський педагогічні інститути поєднали в один інститут. Скворцов очолив у ньому кафедру математики.

Дійсний член Кримського науково-дослідного інституту. Керував створенням Сімферопольського відділення Товариства любителів астрономії при Кримській обласній станції юних техніків, яка пізніше стане одним із засновників Малої академії наук Криму[ru]. Помер 11 лютого 1952 року в Сімферополі[1][2].

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

У Сімеїзській обсерваторії відкрив астероїди 1149 Волга (1 серпня 1929), 1167 Дубяго (3 серпня 1930), 1381 Данубія (20 серпня 1930).

Інструментально виявив наявність місячно-сонячних припливів та відпливів у Чорному морі, які раніше не вдавалося зафіксувати через їхню малу величину.

Астероїд 1854 Скворцов

Пам'ять

[ред. | ред. код]

На честь вченого названо астероїд 1854 Скворцов, відкритий 22 жовтня 1968 року співробітницею Кримської астрофізичної обсерваторії Тамарою Смирновою[3].

Публікації

[ред. | ред. код]
  • Астрономия: учеб. пособие для геогр. фак. пед. ин-тов. — Москва: Учпедгиз, 1952. 303 с.
  • Скворцов Е. Ф. Некоторые результаты экспедиции по исследованию грунта Черного моря в связи с землетрясением // Черноморские землетрясения 1927 года и судьбы Крыма : сб. ст. — Симферополь : Крымгосиздат, 1928. — С. 50-63.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Грушецкая В. А. Скворцов Евгений Федорович // Музей истории КФУ. Крымский федеральный университет им. В.И.Вернадского, официальный сайт. — 2021. — 23 лютого. Архівовано з джерела 14 серпня 2021.
  2. Махачкала – Крым. От научных к братским связям // Махачкалинские известия. — 2014. — Число 4. — Апреля. Архівовано з джерела 14 серпня 2021.
  3. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — С. 149. — ISBN 3-540-00238-3.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]