Скеляр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Скеляр
Скеляр строкатий (Monticola saxatilis)
Скеляр строкатий (Monticola saxatilis)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Мухоловкові (Muscicapidae)
Підродина: Saxicolinae
Рід: Скеляр (Monticola)
F. Boie, 1822[1][2]
Види
Синоніми
Pseudocossyphus (Sharpe, 1883)
Посилання
Вікісховище: Monticola
Віківиди: Monticola
EOL: 104797
ITIS: 179833
NCBI: 36285
Fossilworks: 369511

Скеляр[3] (Monticola) — рід горобцеподібних птахів родини мухоловкових (Muscicapidae). Представники цього роду мешкають в Європі, Азії і Африці[4]. В Україні зустрічаються два представники цього роду — скеляр строкатий (Monticola saxatilis) і скеляр синій (Monticola solitarius).

Скелярі — невеликі птахи, середня довжина яких становить 15-23 см, а вага 20-70 г. Їм притаманний статевий диморфізм. У самців верхня частина тіла переважно темно-сиза, а нижня частина тіла руда, оранжева або рудувато-коричнева. Самиці і молоді птахи мають переважно бурувате забарвлення. Скелярі живляться комахами та іншими дрібними безхребетними, а також ягодами. Вони гніздяться на землі, серед каміння або між корінням дерев, в кладці від 4 до 8 яєць.

Систематика

[ред. | ред. код]

Раніше скелярів відносили до родини дроздових (Turdidae), однак за результатами низки молекулярно-генетичних досліджень вони були віднесені до мухоловкових[5][6].

Виділяють тринадцять видів:[7]

Викопні види

[ред. | ред. код]

Також до роду Monticola включають викопний вид Monticola pongraczi, знайденого у пліоценових відкладеннях Угорщини.

Етимологія

[ред. | ред. код]

Наукова назва роду Monticola походить від сполучення слів лат. montis — гора і cola — житель.[8]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Mayr, Ernst; Paynter, Raymond A. Jr. (1964). Check-list of Birds of the World. Volume 10. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 135.
  2. Boie, F. (1822). Ueber Classification, insonderheit der europäischen Vogel. Isis von Oken (нім.). 10—11. Col. 552.
  3. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  4. N. Collar: Family Turdidae (Thrushes). W: J. del Hoyo, A. Elliott, D.A. Christie: Handbook of the Birds of the World. Cz. 10: Cuckoo-shrikes to Thrushes. Barcelona: Lynx Edicions, 2005, ss. 717–720, 723–724. ISBN 84-87334-72-5. 
  5. Voelker, G.; Spellman, G.M. (2004). Nuclear and mitochondrial DNA evidence of polyphyly in the avian superfamily Muscicapoidea. Molecular Phylogenetics and Evolution. 30: 386—394. doi:10.1016/S1055-7903(03)00191-X.
  6. Sangster, G.; Alström, P.; Forsmark, E.; Olsson, U. (2010). Multi-locus phylogenetic analysis of Old World chats and flycatchers reveals extensive paraphyly at family, subfamily and genus level (Aves: Muscicapidae). Molecular Phylogenetics and Evolution. 57 (1): 380—392. doi:10.1016/j.ympev.2010.07.008. PMID 20656044.
  7. Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Chats, Old World flycatchers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 30 травня 2022.
  8. Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 260. ISBN 978-1-4081-2501-4.

Посилання

[ред. | ред. код]