Перейти до вмісту

Скидання дози

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Скидання дози (демпінг дози) — це явище метаболізму ліків, у якому фактори навколишнього середовища можуть викликати передчасне та надмірне вивільнення ліків. Це може значно підвищити концентрацію ліків в організмі і, таким чином, спричинити побічні ефекти або навіть спричинену ліками токсичність.[1]

Демпінг дози найчастіше спостерігається у ліків, які приймаються всередину та перетравлюються в шлунково-кишковому тракті. Приблизно в той самий час, коли пацієнти приймають ліки, вони також можуть вживати інші речовини, наприклад жирну їжу або алкоголь, які підсилюють доставляння ліків. Речовини можуть впливати на капсулу препарату, щоб пришвидшити його вивільнення, або вони можуть стимулювати абсорбційні поверхні тіла, щоб збільшити швидкість поглинання ліків.

Скидання дози є великим недоліком лікарської форми пролонгованого вивільнення.

Загалом фармацевтичні компанії намагаються уникати препаратів зі значним ефектом скидання дози. Такі ліки схильні до проблем і часто вилучаються з ринку. Так було з болезаспокійливим препаратом Palladone (Once Daily) через його ефект скидання дози при прийманні з алкоголем.

Види дозового скидання

[ред. | ред. код]

Скидання дози, спричинене алкоголем (СДоСА, AIDD)

[ред. | ред. код]

За визначенням, це ненавмисне швидке вивільнення великих кількостей дози з модифікованим вивільненням через одночасне вживання етанолу.[2]

Деякі взаємодії між алкоголем, біологічними факторами та формою препарату можуть впливати на появу СДоСА через:

  • Порушення механізму вивільнення ліків.[3]
  • Подовження спорожнення шлунка.[4]
  • Зміна кількості шлункової кислоти.
  • Посилення всмоктування препарату за рахунок підвищення розчинності.[5]
  • Збільшення ефекту змочування і, отже, прискорення вивільнення препарату.[6]
  • Зниження здатності до набрякання матрицею, прискорення вивільнення.[7]

Скидання дози спричинені їжею (СДСЇ, FIDD)

[ред. | ред. код]

Приймання їжі викликає динамічні зміни в травленні та фармакокінетиці за допомогою різноманітних механізмів, які можуть призвести до ненавмисного скидання при використанні модифікованого вивільнення за певних обставин. Зазвичай дієти з високим вмістом жиру найбільше пов'язані з цим явищем, але є докази того, що їжа зі стандартним складом може спричинити це навіть у композиціях із негайним вивільненням, як, наприклад, у випадку метилфенідату.[8]

Деякі з механізмів, задіяних у СДСЇ:[9][10]

  • Зміни складу та об'єму просвітної рідини.
  • Зміна моторики шлунково-кишкового тракту і, як наслідок, часу проходження через шлунок.
  • Варіації концентрації жовчних солей і ліпідів .
  • Втрата цілісності матриці препарату через зміни рН, жиру та жовчі.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Hendeles L, Weinberger M, Milavetz G, Hill III M, Vaughan L (1985). Food-induced "dose-dumping" from a once-a-day theophylline product as a cause of theophylline toxicity. Chest. 87 (6): 758—765. doi:10.1378/chest.87.6.758. PMID 3996063. A landmark 1985 study on dose dumping observed when theophylline was taken with fatty meals.
  2. D’Souza, Susan; Mayock, Stephen; Salt, Alger (7 червня 2017). A review of in vivo and in vitro aspects of alcohol-induced dose dumping. AAPS Open. 3 (1). doi:10.1186/s41120-017-0014-9. ISSN 2364-9534.
  3. Johnson, Franklin K.; Ciric, Sabrina; Boudriau, Sophie; Kisicki, James; Stauffer, Joseph (May 2012). Effects of Alcohol on the Pharmacokinetics of Morphine Sulfate and Naltrexone Hydrochloride Extended Release Capsules. The Journal of Clinical Pharmacology. 52 (5): 747—756. doi:10.1177/0091270011403740. ISSN 0091-2700. PMID 21593282.
  4. Franke, A.; Teyssen, S.; Harder, H.; Singer, M. V. (January 2004). Effect of ethanol and some alcoholic beverages on gastric emptying in humans. Scandinavian Journal of Gastroenterology. 39 (7): 638—644. doi:10.1080/00365520410005009. ISSN 0036-5521. PMID 15370684.
  5. Fagerberg, Jonas H.; Al-Tikriti, Yassir; Ragnarsson, Gert; Bergström, Christel A.S. (20 червня 2012). Ethanol Effects on Apparent Solubility of Poorly Soluble Drugs in Simulated Intestinal Fluid. Molecular Pharmaceutics. 9 (7): 1942—1952. doi:10.1021/mp2006467. ISSN 1543-8384. PMID 22651218.
  6. Jedinger, N.; Khinast, J.; Roblegg, E. (July 2014). The design of controlled-release formulations resistant to alcohol-induced dose dumping – A review. European Journal of Pharmaceutics and Biopharmaceutics (англ.). 87 (2): 217—226. doi:10.1016/j.ejpb.2014.02.008. PMID 24613542.
  7. Missaghi, Shahrzad; Fegely, Kurt A.; Rajabi-Siahboomi, Ali R. (16 січня 2009). Investigation of the Effects of Hydroalcoholic Solutions on Textural and Rheological Properties of Various Controlled Release Grades of Hypromellose. AAPS PharmSciTech. 10 (1): 77—80. doi:10.1208/s12249-008-9181-2. ISSN 1530-9932. PMC 2663671. PMID 19148758.
  8. Midha, K. K.; McKay, G.; Rawson, M. J.; Korchinski, E. D.; Hubbard, J. W. (2001). Effects of food on the pharmacokinetics of methylphenidate. Pharmaceutical Research. 18 (8): 1185—1189. doi:10.1023/A:1010987212724. PMID 11587491.
  9. Koziolek, Mirko; Kostewicz, Edmund; Vertzoni, Maria (28 серпня 2018). Physiological Considerations and In Vitro Strategies for Evaluating the Influence of Food on Drug Release from Extended-Release Formulations. AAPS PharmSciTech. 19 (7): 2885—2897. doi:10.1208/s12249-018-1159-0. ISSN 1530-9932. PMID 30155808.
  10. Klein, Sandra (2009). Predicting Food Effects on Drug Release from Extended-Release Oral Dosage Forms Containing a Narrow Therapeutic Index Drug. Dissolution Technologies. 16 (3): 28—40. doi:10.14227/dt160309p28. ISSN 1521-298X.