Складносурядне речення
Складносурядне речення (ССР) — складне речення, в якому прості (сурядні) речення рівноправні за змістом і пов'язані сурядними сполучниками. Змістова та граматична самостійність частин складносурядного речення має відносний характер, оскільки часто лише перша частина будується вільно, а друга певною мірою залежить від її змісту та структури. Наприклад:
- Поїдемо поговоримо з лісом, а вже тоді я можу і з людьми (Ліна Костенко)
- Ялинка затремтіла від низу до вершечка, і кілька зелених глиць упало на сніг (А. Антонов)
Сполучники сурядності
Частини складносурядного речення з'єднуються сполучниками сурядності. Їх є кілька типів:
Розділові | Єднальні | Протиставні |
---|---|---|
|
|
А, але, та (в значенні але), проте, зате, все ж, однак. |
Складносурядне речення з розділовими сполучниками
У таких складносурядних реченнях виражається несумісність кількох подій. Наприклад:
- Чи ти чула, чи ти їла?
Також може виражатися чергування подій одна з одною. Наприклад:
- Івасик то підстрибував на місці, то спокій змушував його всістися за партою.
Складносурядне речення з єднальними сполучниками
У таких складносурядних реченнях виражається одночасність протікання якихось подій, певна послідовність якихось подій, а також причинно-наслідкова залежність однієї події від іншої. Наприклад:
- На городі була річка, і ми робили це на задньому подвір'ї (Одночасність)
- Сашко зробив домашнє завдання, склав речі до портфеля, і мати полегшено зітхнула (послідовність)
- Випав сніг — і дахи будинків вкрились товстою білою ковдрою (причинно-наслідкова залежність)
Не ставиться кома у складносурядному реченні, частини якого з'єднані одиничним сполучником і, й, та, чи якщо обидві частини мають спільне слово або частину.
- Вдалині хиталися дерева і синів задуманий прибій
Складносурядне речення з протиставними сполучниками
У таких складносурядних реченнях може виражатися через сполучники зіставлення, поєднування двох подій між собою. А також протиставлення певних подій чи явищ.
- Вже зійшло сонце, а півень ще не співав (зіставлення)
- Івасик йшов вулицею з розв'язаними шнурками на кросівках, однак він не впав (протиставлення)
Як сполучниковий, так і безсполучниковий сурядний зв'язок завжди виражає певне граматично-логічне відношення між простими реченнями складносурядного речення. За характером цього відношення в складносурядному реченні в українській мові розрізняють такі типи зв'язку:
- при єднальному зв'язку між собою з'єднуються рівноправні речення. Вони є сумісні за сенсом та доповнюють одне одного. Засобами вираження єднальних відношень є інтонація та єднальні сполучники не тільки…а й, і (й), ні…ні, як…так, та, а (в значенні і), ані…ані, а там, а потім, а тому, і…і, теж, також. Наприклад:
Заснули доли, і полонина в тиші спить (Олесь).
А сьогодні над Харковом зупинились табуни південних хмар і йде справжній тропічний дощ — густий, запашний і надзвичайно теплий (Хвильовий). - при протиставному зв'язку зміст одного речення протиставляється змісту іншого речення. З цієї причини порядок слів у другій частині зумовлений характером її протиставлення першій частині. Протиставний зв'язок у складносурядному реченні виражається за допомогою сполучників а, але, проте, зате, однак, та. Наприклад:
Гарні гості, та не в пору (прислів'я)
На гору доступитися не легко, зате з гори зручніше боронитись (Леся Українка)
Усе іде, але не все минає над берегами вічної ріки (Л. Костенко) - логічну основу розділового зв'язку становить роздільність зображуваних явищ, повторювана заміна одних фактів іншими або перелік таких тверджень, які взаємно виключають одні одного, бо в цей час можливе лише одне з них. Засобами оформлення сурядної роздільності є спеціальні розділові сполучники або…або, то…то, чи то…чи то, поки не, з того часу як, або, чи, хоч…хоч. Наприклад:
Фронт мовчав, чи його не чути було за вітряницею (О. Гончар).
Не то осінні води шуміли, не то вітер бився в заломах провалля (М. Коцюбинський).
Розділові знаки у складносурядному реченні
Прості речення, що входять до складносурядного, відокремлюються одне від одного комою, крапкою з комою або тире.
Кома
Кома ставиться між частинами складносурядного речення, поєднаними сполучниками і (й), та, а, але, проте, зате, однак, або … або, чи … чи, ні … ні, то … то, не то … не то, хоч … хоч, наприклад:
Сонечко зайшло, і надворі почало вже темніти (І. Нечуй-Левицький).
Не то осінні води шуміли, збігаючи в Дунай, не то вітер бився в заломах провалля (М Коцюбинський).
Дощ нарешті припинився, і лагідне сонечко знову засяяло (А. Ступак).
Кома не ставиться:
- якщо перед єднальним чи розділовим сполучником у складносурядному реченні є спільний другорядний член, вставне слово або частки лише, ще, навіть:
На хвилину раптом стихли голоси і спинились тіні (Ю. Смолич).
- між простими реченнями, що входять до складносурядного і тоді, коли для обох простих речень є спільним не тільки повнозначне слово, а й неповнозначне:
Лише гул од копит степом котився та хліба шелестіли (А. Головко)
- між двома питальними, спонукальними або окличними реченнями, з'єднаними сполучниками і (й), та (у значенні і), або, чи:
Котра зараз година і коли вже прибуде потяг?
- між двома односкладними безособовими або номінативними реченнями:
Сумно й глухо! (П. Мирний). Ніч і тиша.
Крапка з комою
Крапка з комою ставиться між частинами складносурядного речення, якщо вони:
- дуже поширені і вже мають в середині розділові знаки:
Ся розмова лишила в мені якийсь гіркий несмак; але миритись, брати назад свої слова у мене не було бажання (Леся Українка).
- досить далекі за змістом:
Розжарене, червоне сонце низько спустилося; багряним світлом грало на деревах (Леся Українка).
Тире
Тире ставиться між частинами складносурядного речення перед сполучниками і, та (у значенні і), якщо:
- говориться про швидку зміну подій чи явищ:
Несподіваний ривок — і ми відриваємося від землі (А. Шиян).
- обидві частини виражають причинно-наслідкові відношення:
Ще мить — і сад загубить пишну вроду (Д.Луценко).
- одна частина речення різко протиставляється другій.
Посилання
- Кадочнікова О. П. До проблеми формально-граматичного аналізу складних сполучникових речень з пояснювальними відношеннями
Література
- 1. Бас-Кононенко О. В., Гнатюк Л. П. Українська мова. Теорія, завдання, тести: Навч. посібник для старшокласників та вступників до ВНЗу / О. В. Бас-Кононенко, Л. П. Гнатюк. — К.: Знання, 2009. — 405 с.
- 2. Васильева М. М. Практическая грамматика немецкого языка: для неязыковых вузов СССР. — М.: Высшая школа, 1962. — 254 с.
- 3. Пономарів О. Д., Різун В. В., Шевченко Л. Ю. Сучасна українська мова: Підручник / За ред.. О. Д. Пономарева. — 2-ге вид., перероб. — К.: Либідь, 2001. — 400 с.
- 4. Доленко М. Т., Дацюк І. І., Квашук А. Г. Сучасна українська мова. / за ред. Петік В. Г. — 3-тє вид., перероб. і доповн. — К.: Вища школа, 1987. — 352 с.