Скляр Феофан Федорович
| Скляр Феофан Федорович | |
|---|---|
| Народився | 1905 |
| Помер | 1979 |
| Діяльність | перекладач, літературознавець, поет, сатирик, краєзнавець |
| Знання мов | англійська, корейська, монгольська, німецька, російська і французька |
Скляр Феофан Федорович (1905—1979) — український перекладач, літературознавець, поет-сатирик, краєзнавець.
Перекладав з англійської, башкірської, білоруської, грузинської, давньогрецької, давньонімецької, естонської, єврейської, інгушської, італійської, казахської, комі, корейської, латинської, марійської, монгольської, німецької, осетинської, польської, російської, таджицької, татарської, угорської, удмурдської, узбецької, французької, чеської, шведської мов[1].
Кандидат філологічних наук. у 1963 році захистив дисертацію на тему: "Поезії О.С.Пушкіна в перекладах українських радянських поетів"[1].
Корейські прислів'я та приказки (переклад разом з Вікторією Івановою). Київ, Дніпро, 1978.
Монгольські прислів'я та приказки (переклад разом з Зоєю Шевердіною). Київ, Дніпро, 1977.
Себастіан Брант. Корабель дурнів. (Переклад з німецької та коментарі). Київ: Дніпро, 1980.
П'єр де Ронсар. Лірика. (Переклад з французької та примітки). Київ, Дніпро, 1977.
- Артемчук І. З когорти майстрів: до 100-річчя від дня народження Феофана Скляра // Вітчизна. — 2005. — № 7-8. — С. 150—154.
- Проценко Людмила. Київський некрополь. — Київ: Український письменник, 1994. — С.160.
|
Це незавершена стаття про українського науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
