Сколіоз

Сколіоз
Рентгенограма Рентгенограма
Спеціальність	ортопедія
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11	FA70.1
DiseasesDB	26545
MeSH	D012600
Scoliosis у Вікісховищі

Сколіо́з (англ. scoliosis, походить від грец. σκολιός — «викривлення») — захворювання опорно-рухового апарата, що характеризується викривленням хребта у фронтальній (боковій) площині з розворотом хребців (торсія) навколо своєї вертикальної осі. Процес формування сколіотичної деформації — це результат взаємодії чинників, що порушують вертикальне положення хребта, й пристосувальних реакцій, спрямованих на збереження вертикального положення. Приблизно у 80 % усіх випадків причина виникнення викривлень невідома.

Сколіоз може починатися в будь-якому віці. Найчастіше він зустрічається в період швидкого зростання — у віці від 6 до 24 місяців, 5 — 8 років, 11 — 14 років життя

Зі збільшенням викривлення зростає тенденція до погіршення проблем загального стану здоров'я. Сильні сколіози є причиною деформації тулуба та його укорочення і призводять до зменшення об'єму грудної клітки і черевної порожнини.

Класифікація

Існує декілька класифікацій сколіозу заснованих на причині його виникнення, особливостях перебігу сколіотичної хвороби, ступеня виразності викривлення тощо.

Сколіоз хребта поділяється на такі групи: 1. Залежно від походження:

1.  — сколіози міопатичного походження (як наслідок патології розвитку м'язової тканини і зв'язок)
2.  — сколіози неврогенного походження (як наслідок поширеного ураження спинного мозку при поліомієліті)
3.  — диспластичні сколіози (аномалії розвитку хребців і ребер)
4.  — рубцеві (обумовлені захворюваннями грудної клітки, що призводять до утворення рубцевої тканини, що перешкоджає нормальній роботі й положенню хребта)
5.  — ідіопатичні (походження невідоме)
6.  — посттравматичні (як наслідок перенесених травм хребта, грудної клітки, таза, кінцівок)

2. За формою викривлення хребта сколіоз поділяється на:

• С-подібний (з однією дугою викривлення хребта),
• S- подібний (з 4-ма дугами),
• Z- подібний (з 3-ма дугами)

3. За локалізацією викривлення:

• шийно — грудний (вершина викривлення на рівні Th4 — Th5);
• грудний (вершина викривлення на рівні Th8 — Th9);
• грудопоперековий (вершина викривлення на рівні Th11 — Th12);
• поперековий (вершина викривлення на рівні L1 — L2);
• попереково-крижовий (вершина викривлення на рівні L5 — S1);
• комбінований.

4. За зміною статичної функції хребта:

• компенсована (урівноважена) форма сколіозу;
• некомпенсована (неврівноважена) форма сколіозу.

5. Рентгенологічна класифікація (згідно з наказам МО України):

• 1 ступінь сколіозу. Кут 1° — 10°.
• 2 ступінь сколіозу. Кут 11° — 30°.
• 3 ступінь сколіозу. Кут 30° — 50°.
• 4 ступінь сколіозу. Кут > 50°.

6. За зміною ступеня деформації:

• нефіксований (нестабільний);
• фіксований (стабільний).

7. За клінічним процесом:

• непрогресуючий сколіоз;
• прогресуючий сколіоз.

8. За часом виникнення:

• вроджені;
• набуті;
  • Ідіопатичний сколіоз за віком
    • інфантильний 0-2 роки
    • ювенільний 3-9 років
    • підлітковий 10-17 років
    • сколіоз дорослого >18 років

9. За ступенем поширеності:

• тотальні;
• часткові.

10. Сколіози поділять також на:

• прості (що мають 1 дугу);
• складні (2 або 3 дуги).

Причини виникнення

• Нерівномірне хвилеподібне прискорення росту
• Спадковість
• Наявність плоскостопості
• Захворювання суглобів
• Одноманітне носіння портфелю в одній руці
• Збільшення ваги тіла
• Слабкість м'язів
• Невірно підібрані меблі для навчання (сидіння)
• Постійне перенавантаження певних м'язів ^{[джерело?]}

Лікування

У відпрацьованій європейській практиці відповідно до тяжкості сколіозу як економічно ефективні лікувальні заходи застосовуються: спеціалізована антисколіозна гімнастика' (гімнастика за методикою Катаріни Шрот) або аналогічні їй «дихальні» гімнастики, витягування хребта, інтегративна кінезотерапія, корсетотерапія різноманітними корсетами за принципом Еббота-Шено або операція, що фіксує хребет за допомогою металевих конструкцій й аутотрансплантатів, т. з. спонділодез або «fusion»-закріплення.

Серед нових терапій добре себе зарекомендувала ударно-хвильова терапія. УХТ — це вплив на організм за допомогою акустичних хвиль низької частоти (не доступної для людського вуха) і високої інтенсивності. Хвилі швидко проходять крізь м'які тканини (м'язи) і рідини (кров і лімфа), запускаючи процеси регенерації. Опір м'яких тканин цим хвилям невеликий, на відміну від кісток і хрящів. Тобто, хвилі УХТ не травмують м'які тканини, проходять як би «крізь них», а доходячи до кісткової і хрящової тканин починають «діяти», розбиваючи патологічні утворення (нарости, шипи), камені.

Лікувальні заклади в Україні

• У Сокалі Львівської області з 1969 року діє загальноосвітня санаторна школа-інтернат для дітей хворих на сколіоз.
• У Харківській області існує комунальний заклад «Харківський санаторний навчально-виховний комплекс № 13» для дітей із проблемою сколіозу.
• У Полтаві діє дитячий санаторій для дітей із порушенням опорно-рухового апарату.
• У Києві діє центр лікування спини «NewSpine» для дітей із різними ступенями сколіозу.
• У Києві методом Шрот -терапії займаються в Інституті вертебрології та реабілітації

Джерела

• Викривлення хребта // К. С. Терновий. Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1978. — Т. 2 : Боронування — Гергелі. — С. 226.

Література

• Фонарева М. И. Справочник по детской лечебной физкультуре.-Л.:Медицина, 1983. — 360с. (рос.)
• Козлова Т. В. Физкультура для всей семьи. — М.: Физкультура и спорт, 1990. — 463 с., ил. — ISBN 5-278-00312 (рос.)