Скотт Гаррісон
Скотт Гаррісон  | |
|---|---|
| Загальна інформація | |
| Прізвисько | «Справжній Маккой» |
| Громадянство | .svg){kind=small} Велика Британія |
| Народження | 19 серпня 1977 (47 років) Беллсгілл, Північний Ланаркшир |
| Alma mater | Trinity High Schoold |
| Вагова категорія | напівлегка |
| Стійка | ортодокс |
| Зріст | 170 |
| Розмах рук | 175 |
| Професіональна кар'єра | |
| Перший бій | 7 жовтня 1996 |
| Останній бій | 20 квітня 2013 |
| Боїв | 32 |
| Перемог | 27 |
| Перемог нокаутом | 15 |
| Поразок | 3 |
| Нічиїх | 2 |
| Спортивні медалі | |||
|---|---|---|---|
Представник  Шотландія
| |||
| Чемпіонат Європи | |||
| Бронза | Вайле 1996 | до 57 кг | |
Скотт Гаррісон (англ. Scott Harrison; 19 серпня 1977, Беллсгілл, Північний Ланаркшир) — британський професійний боксер,чемпіон світу за версією WBO (2002—2003, 2003—2005), призер чемпіонату Європи.
На чемпіонаті Європи 1996 Гаррісон, що входив до складу збірної Шотландії, завоював бронзову медаль, подолавши Тоні Насковського (Македонія), Яноша Надь (Угорщина) та Євгена Шестакова (Україна) і програвши в півфіналі Рамазу Паліані (Росія) — 1-7.
Не потрапивши на літні Олімпійські ігри 1996, Гаррісон восени 1996 року перейшов у професіонали.
10 липня 1999 року завоював титул інтерконтинентального чемпіона за версією IBO в напівлегкій вазі. 24 січня 2000 року виграв титул чемпіона Співдружності в напівлегкій вазі. 24 березня 2001 року додав титул чемпіона Великої Британії (BBBofC).
8 червня 2002 року Гаррісон виграв титул «тимчасового» чемпіона за версією WBO, а в наступному бою 19 жовтня 2002 року зустрівся з чемпіоном світу за версією WBO аргентинцем Хуліо Пабло Чаконом. Гаррісон, що здобув перемогу одностайним рішенням суддів, став чемпіоном світу.
В першому захисті титулу Гаррісон переміг співвітчизника Вейна Маккалоу, а 12 липня 2003 року зустрівся в бою з триразовим чемпіоном світу мексиканцем Мануелем Медіна і зазнав поразки розділеним рішенням. В негайному реванші, що відбувся 29 листопада 2003 року, Гаррісон здобув перемогу технічним нокаутом в одинадцятому раунді і повернув собі звання чемпіона.
Протягом 2004—2005 років Гаррісон провів шість вдалих захистів титулу. У травні 2006 року він відмовився від захисту титулу, а восени відмовився від самого титулу, пояснивши, що не може більше вкладатися в ліміт напівлегкої ваги.
Через проблеми з депресією і алкоголем Гаррісон на кілька років опинився поза боксом. В 2012—2013 роках він провів ще три боя, після чого завершив виступи.
- Скотт Гаррісон(англ.) — статистика професійних боїв на сайті BoxRec
