Скраглівська сільська рада
| Скраглівська сільська рада | |||
|---|---|---|---|
|
| |||
| Основні дані | |||
| Країна |  СРСР— УРСР Україна
| ||
| Область | Бердичівська округа Вінницька область Житомирська область | ||
| Район | Махнівський район Бердичівський район Бердичівська міська рада | ||
| Адм. центр | с. Скраглівка | ||
| Утворена | 1923 року | ||
| Ліквідована | 17 липня 2020 року | ||
| Код КОАТУУ | 1820886000 | ||
| Облікова картка | Скраглівська сільська рада [Архівовано 17 травня 2014 у Wayback Machine.] | ||
| Склад | |||
| Кількість членів | |||
| Голова ради | |||
| Територія та населення | |||
| Площа | 46,934 км² | ||
| Населення | 1624 | ||
| Густота | 34,6 осіб/км² | ||
| Населені пункти | 2 | ||
| Контактні дані | |||
| Адреса | вул. Миру, 22-А, с. Скраглівка, Бердичівський р-н, Житомирська обл., 13343 | ||
| Вебсторінка | https://berdychiv-rada.gov.ua | ||
| |||
Скраглівська сільська рада — колишня адміністративно-територіальна одиниця та орган місцевого самоврядування у Махнівському (Бердичівському), Бердичівському районах і Бердичівській міській раді Бердичівської округи, Вінницької й Житомирської областей Української РСР та України з адміністративним центром у с. Скраглівка.
Сільській раді були підпорядковані населені пункти:
- с. Скраглівка
- с. Підгородне
Відповідно до перепису населення СРСР, станом на 17 грудня 1926 року, чисельність населення ради становила 2 378 осіб, з них, за статтю: чоловіків — 1 137, жінок — 1 241, етнічний склад: українців — 2 324, євреїв — 5, поляків — 49. Кількість господарств — 518[1].
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення ради станом на 12 січня 1989 року становила 1 880 осіб.
Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців сільської ради становила 1 624 особи[2].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,01 % |
| російська | 0,92 % |
| молдовська | 0,06 % |
Рада складалася з 16 депутатів та голови.
| ПІБ | Основні відомості | Дата обрання | Дата звільнення |
|---|---|---|---|
| Орлюк Петро Оксентійович | Сільський голова, 1950 року народження, освіта вища, безпартійний | 26.03.2006 | 31.10.2010 |
| Орлюк Петро Оксентійович | Сільський голова, 1950 року народження, освіта вища, безпартійний | 31.10.2010 | квітень 2016 року |
| Рубан Олександр Васильович | Сільський голова, 1965 року народження, освіта середня спеціальна, безпартійний | 29.03.2015 | 01.11.2020 |
Примітка: таблиця складена за даними джерела[4]
Створена в 1923 році в складі с. Скраглівка та хутора Біленького Бистрицької волості Бердичівського повіту Київської губернії. На 1 жовтня 1941 року х. Біленського не перебував на обліку населених пунктів[5].
Станом на 1 вересня 1946 року сільська рада входила до складу Бердичівського району Житомирської області, на обліку в раді перебувало с. Скраглівка[6].
11 серпня 1954 року, відповідно до указу Президії Верховної ради Української РСР «Про укрупнення сільських рад по Житомирській області», підпорядковано с. Підгородне ліквідованої Підгороднянської сільської ради Бердичівського району[5].
На 1 січня 1972 року сільська рада входила до складу Бердичівського району Житомирської області, на обліку в раді перебували села Підгородне та Скраглівка[7].
Виключена з облікових даних 17 липня 2020 року[8]. Територію та населені пункти ради, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р від 12 червня 2020 року «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», включено до складу Бердичівської міської територіальної громади Бердичівського району Житомирської області[9].
Входила до складу Махнівського (Бердичівського, 7.03.1923 р.), Бердичівського (17.06.1925 р., 28.06.1939 р.) районів та Бердичівської міської ради (15.09.1930 р.)[5].
- ↑ Список населених пунктів Бердичівської округи (Попередні дані Всесоюзного перепису населення 17.ХІІ 1926 р.) (PDF) (вид. Бердичівське округове статистичне бюро). Бердичів. 1927. с. 16. Архів оригіналу (PDF) за 21 листопада 2021. Процитовано 14 липня 2024.
- ↑ Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 14 липня 2024.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
- ↑ rada.gov.ua. Архів оригіналу за 17 травня 2014. Процитовано 16 травня 2014.
- ↑ а б в Кондратюк Р., Самолюк Д., Табачник Б. (2007). Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини: 1795-2006: Довідник (PDF) (вид. Житомирська обласна державна адміністрація; Державний архів Житомирської області). Житомир: Вид-во «Волинь». с. 112, 202. ISBN 966-690-090-4. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 14 липня 2024.
- ↑ Попівський М. (1947). Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ: на 1 вересня 1946 року. Вид. перше (вид. Інформаційно-статистичний відділ при Секретаріаті Президії Верховної ради Української РСР). Київ: Українське вид-во політичної літератури. с. 165. Процитовано 14 липня 2024.
- ↑ Шелягин А. (1973). Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 січня 1972 року (PDF) (вид. Відділ в питаннях роботи рад Президії Верховної ради Української РСР). Київ: Ордена Червоного Прапора видавництво політичної літератури України. с. 132. Архів оригіналу (PDF) за 20 жовтня 2021. Процитовано 14 липня 2024.
- ↑ Картка ради на сайті Верховної Ради України
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області. https://zakon.rada.gov.ua/. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 14 липня 2024.
