Перейти до вмісту

Скрипниченко Георгій Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Скрипниченко Георгій Сергійович
біл. Георгій Сяргеевіч Скрыпнічэ́нка Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився12 листопада 1940(1940-11-12) Редагувати інформацію у Вікіданих
Миколаїв, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер12 серпня 2015(2015-08-12) (74 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Мінськ, Білорусь Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняПівнічний цвинтар[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Білорусь Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхудожник, візуальний митець Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьобразотворче мистецтво[1] і графіка[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materМінське художнє училищеd (1966) Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчителіAĺhierd Mališeŭskid і Lieanid Ščamialioŭd Редагувати інформацію у Вікіданих
Напрямоксюрреалізм Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрпортрет Редагувати інформацію у Вікіданих

Георгій Сергійович Скрипниченко (12 листопада 1940, Миколаїв, Українська РСР — 12 серпня 2015, Мінськ, Білорусь) — білоруський художник.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї самобутнього художника. Після німецько-радянської війни родина переїхала в Слуцьк.

Відвідував ізостудію Володимира Садіна, з якої також вийшли відомі білоруські художники — брати Михайло та Володимир Басалига[2].

Після школи, 1961 року, вступив до Мінського художнього училища, яке закінчив у 1966 році. Бувши студентом, спробував себе в різних техніках і видах мистецтва — друкованій та книжковій графіці, акварелі, живописі. Під впливом російського символізму 1960-70 років, створив свої перші сюрреалістичні малярські роботи «Автопортрет з лимоном» та «Натюрморт з праскою», з якими 1965 року взяв участь у Всесоюзній виставці молодих художників в Художньому музеї. Твори викликали подив у представників офіційного мистецтва явним антагонізмом соцреалізму, за що Скрипниченка мало не виключили з навчального закладу. Ситуацію врятувало лише заступництво таких відомих білоруських педагогів, як Йосип Ейдельман, Ольгерд Малишевський і Леонід Щемельов.

З початку 1980-х років повністю присвятив себе живопису.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Чеська національна авторитетна база даних
  2. Ірина Юдіна «Вечерний Минск», 10 липня 2013. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 10 травня 2015.