Скриточуб китайський
| Скриточуб китайський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Phylloscopus valentini (Hartert, 1907) | ||||||||||||||||
 Ареал виду Гніздування Зимування Осіле проживання | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Seicercus valentini | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Скриточу́б китайський[2] (Phylloscopus valentini) — вид горобцеподібних птахів родини вівчарикових (Phylloscopidae). Мешкає в горах Китаю і Південно-Східної Азії. Раніше цей вид відносили до роду Скриточуб (Seicercus), однак за результатами молекулярно-філогенетичного дослідження, опублікованого у 2018 році, його було переведено до роду Вівчарик (Phylloscopus)[3]. Він названий на честь російського орнітолога Валентина Львовича Біанкі[ru][4].
Довжина птаха становить 12-13 см. Голова сіра, на тімені чорні смуги, обличчя оливково-зелене, навколо очей жовті кільця. Верхня частина тіла зелена, крила темно-сірі, пера на них мають вузькі зелені кінчики. Жовті кінчики першорядних покривних пер формують на крилах смугу. Нижня частина тіла жовта, нижня сторона хвоста біла, крайні стернові пера на кінці білі.
Виділяють два підвиди:[5]
- P. v. valentini (Hartert, E, 1907) — центральний Китай (південь Шеньсі, південь Ганьсу, Сичуань, північний і західний Юньнань), північна М'янма;
- P. v. latouchei (Bangs, 1929) — південно-східний Китай (Хубей, північний схід Цзянсі, Фуцзянь, Гуандун, північний Хунань), північ Індокитаю.
Китайські скриточуби мешкають в Китаї, М'янмі, Таїланді, Лаосі і В'єтнамі. Вони живуть у вологих гірських тропічних лісах, на висоті від 1750 до 1900 м над рівнем моря. Взимку частина популяції мігрує в долини, на висоту до 450 м над рівнем моря. Живляться комахами.
- ↑ BirdLife International (2016). Phylloscopus valentini.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Alström, P.; Rheindt, F.E.; Zhang, R.; Zhao, M.; Wang, J.; Zhu, X.; Gwee, C.Y.; Hao, Y.; Ohlson, J.; Jia, C.; Prawiradilaga, D.M.; Ericson, P.G.P.; Lei, F.; Olsson, U. (2018). Complete species-level phylogeny of the leaf warbler (Aves: Phylloscopidae) radiation (PDF). Molecular Phylogenetics and Evolution. 126: 141—152. doi:10.1016/j.ympev.2018.03.031.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 398. ISBN 978-1-4081-2501-4.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Bushtits, leaf warblers, reed warblers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 29 травня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |