Перейти до вмісту

Скульптура святого Димитрія (Мильне)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Скульптура святого Димитрія

Типпам'ятник і пам'ятка культури
Статус спадщинипам'ятка монументального мистецтва України місцевого значенняd
Країна Україна
РозташуванняМильне
Станщойновиявлена пам'ятка монументального мистецтва

CMNS: Скульптура святого Димитрія у Вікісховищі

Скульптура святого Димитрія — щойновиявлена пам'ятка монументального мистецтва[1] у селі Мильному Залозецької громади Тернопільського району Тернопільської области України. Розташована біля дороги, що веде до сільської ради[1].

Фіґура з вирізьбленим барельєфним зображенням святого (в повний зріст) на постаменті.

Постамент — 1,65х1,65 м, висота 3,6 м; висота скульптури 1,2 м, площа 0,0003 га[1].

Відомості

[ред. | ред. код]

Поставлена 1832 року[1] місцевим учителем на знак вдячності своєму покровителю і в пам'ять жертв холери, яка лютувала в селі у 1831 році[2]. Її виготовили самодіяльні майстри із каменю[1].

Існує легенда щодо цієї пам'ятки: «Одного вечора житель Мильного повертався возом до родинного села із повітового міста Золочева, як враз йому явилася чума в образі жінки, яка тоді лютувала в селі. Вона зізналася, що найбільше боїться коляди. Зрозумівши, в чому справа, чоловік зліз з воза, і сказав їй, що він поламався, і йому потрібно бігти до села, аби позичити колеса. Чума на це погодилася, бо пішки вона не мала бажання іти. Прибувши до села, чоловік почав будити людей, щоб вони колядували. Спочатку вони були здивованими, адже тоді був день святого Димитрія, але співали цілу ніч. Згодом повернувшись до воза, чоловік помітив, що від чуми й сліду не залишилося. Тоді, селяни й вирішили встановити фігуру святого Димитрія на честь порятунку від пошесті».

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 27 січня 2010 року № 16.
  2. На Тернопільщині знаходяться унікальні старовинні скульптури Святого Димитрія (фото) [Архівовано 27 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // Тернополяни. — 2020. — 6 листопада.

Джерела

[ред. | ред. код]