Скуттерудит
Скуттерудит | |
---|---|
Загальні відомості | |
Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
Абревіатура | Skt[2] |
Хімічна формула | CoAs₃[3] |
Nickel-Strunz 10 | 2.EC.05[4] |
Ідентифікація | |
Сингонія | кубічна сингонія |
Колір риси | чорний |
Інші характеристики | |
Названо на честь | Skutterud minesd[5] |
Типова місцевість | Skutterud minesd[6] |
Скуттерудит у Вікісховищі |
Скуттерудит (англ. skutterudite; нім. Skutterudit m) — мінерал класу персульфідів, арсенід кобальту острівної будови.
Від назви місцевості Скуттеруде (Норвегія), австрійський геолог Вільгельм Гайдінгер W. K. Haidinger, 1845.
Синоніми: кобальт шпейсовий, колчедан арсеново-кобальтовий, колчедан тесеральний, модуміт, руда кобальтова тверда, смальтин, стальтит.
Хімічна формула: CoAs3-x або Со4[As4-x]3, де х<0,1.
Містить (%): Со — 20,7; As — 79,3. До складу скуттерудиту завжди входять в значних кількостях домішки Ni, Те, Fe, Cu, іноді також Sb, Bi, S.
Ізоморфний з хлоантитом. Сингонія кубічна. Дидодекаедричний вид. Структура координаційна. Утворює кубічні, кубооктаедричні, октаедричні кристали, іноді з двійниками проростання, зернисті маси. Кристали з підвищеним вмістом Ni як правило зональні. Спайність недосконала. Густина 6,4-6,8. Твердість 5,5-6,0. Колір олов'яно-білий, сталево-сірий. Блиск металічний з тьмяною грою кольорів. Риса сірувато-чорна. Злом нерівний до раковистого. Крихкий. Непрозорий. Добрий провідник електрики. Походження гідротермальне, в зоні окиснення нестійкий. Разом з іншими арсенідами входить до складу руд на родовищах Co-Ni-As і Ag-U-Bi-Co-Ni формацій. Супутні мінерали: самородне срібло, нікелін, сафлорит, кварц, рамельсберґіт, глаукодот, арсенопірит. Руда кобальту.
Родовища і прояви: Кобальт (пр. Онтаріо, Канада), Шварцвальд (ФРН), Скуттеруде (Норвегія), Бу-Аззер (Марокко), Корнуолл та Ланкашир (Віликобританія), Ганнісон (шт. Колорадо, США).
Розрізняють:
- скуттерудит бісмутистий, бісмутскуттерудит (різновид скутерудиту, який містить бісмут; можливо, суміш мінералів);
- скуттерудит залізний (різновид скуттерудиту, який містить до 12 % FeO),
- скуттерудит нікелистий, нікель-скуттерудит (хлоантит).
- Шмальтин — різновид скуттерудиту з дефіцитом арсену
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ Chester A. H. A Dictionary of the Names of Minerals: Including their History and Etymology — Forgotten Books. — ISBN 978-1-333-71917-3
- ↑ mineralienatlas.de
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Скуттерудит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Скуттерудит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.