Слабка стійкість
Слабка стійкість. Сталий розвиток на основі критерію слабкої стійкості означає, що сумарний розмір відтворюваного антропогенного (техногенного) і природного (іноді також і людського) капіталу повинен не спадати з часом. При цьому приймається можливість заміщення природного капіталу техногенним. Також припускається, що всі економічні цінності відображаються в цінах ресурсів, ринки не мають спотворень у своїй діяльності, видобуток ресурсів ведеться найефективнішим чином і що рента реінвестується в інші активи економіки. Іншими словами, обсяг заощаджень повинен, принаймні, дорівнювати амортизації виробленого техногенного капіталу за вирахуванням виснаження природного капіталу з тим, щоб загальна сума капіталу суспільства не спадала . Обмеженість заміщення природного капіталу техногенним призвела до появи концепції сильної стійкості.
- Сильна стійкість
- Принцип "забруднювач платить"
- Принцип "платить жертва"
- Економічні інструменти екологічної політики
- Система природоохоронних (страхових) облігацій (векселів)
- Сталий розвиток
- Економіка сталого стану
- Індикатори сталого розвитку
- Зелена економіка
- Прокляття ресурсів
- Daly H., Farley J. Ecological Economics: Principles and Applications. — Washington: Island Press, 2004.
- Еколого-економічний словник [1]
- Економічна цінність природи [2]
- Концепция общей экономической ценности природных благ [3]
- Традиционные и косвенные методы оценки природных ресурсов [4]