Перейти до вмісту

Слеш (музикант)

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Слеш
англ. Saul Hudson
Зображення
Зображення
Основна інформація
Повне ім'яСол Гадсон
Дата народження23 липня 1965(1965-07-23) (59 років)
Місце народженняСток-он-Трент, Стаффордшир, Англія
Роки активності1981 — тепер. час
ГромадянствоВелика Британія Велика Британія, США США
Національністьафроамериканці[1], Афробританці[1], британські євреїd[2] і African-American Jewsd[2]
ПрофесіяГітарист, музичний продюсер
ОсвітаБеверлі Гіллз (середня школа) і Fairfax High Schoold
Інструментигітара
Жанрихард-рок
хеві-метал
блюз-рок
ПсевдонімиSlash
КолективиGuns N' Roses
Velvet Revolver
Slash's Snakepit
Slash's Blues Ball
Road Crew
Hollywood Rose
ЧленствоGuns N' Roses, Slash's Snakepitd, Slash's Blues Balld, Slash featuring Myles Kennedy and The Conspiratorsd, Hollywood Rose і Velvet Revolver
ЛейблиGeffen
RCA
Roadrunner
EMI
Koch
UZI Suicide
Нагороди
БатькоAnthony Hudsond
МатиOla Hudsond
У шлюбі зPerla Ferrard
Діти (2)London Hudsond
slashonline.com
Q: Цитати у Вікіцитатах
CMNS: Файли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Слеш.

Слеш (англ. Slash, справжнє ім'я — Сол Гадсон, англ. Saul Hudson; 23 липня 1965, Сток-он-Трент, Стаффордшир, Англія) — англо-американський гітарист, грав у групах Tidus Sloan (1981—1983), Guns N' Roses (1985—1996, 2016-дотепер), Velvet Revolver (з 2002), Slash's Snakepit (1994—1996, 1998—2001), Slash's Blues Ball (1996—1998).

Біографія

[ред. | ред. код]

Сол Хадсон, відоміший як Слеш, народився в 1965 році в Сток-он-Тренті, в сім'ї білого англійця і чорної американки, що працювали в шоу-бізнесі. Мати була дизайнером сценічних костюмів Девіда Боуі, а батько створював обкладинки платівок таких музикантів, як Ніл Янг і Джоні Мітчелл. Одинадцятирічним переїхав з матір'ю в США, батько залишився в Англії. У середині 1970-го року відвідував «Середню Школу Беверлі Хіллз». Його виховувала бабуся, оскільки батьки розлучилися, а матері було не до Сола.

У 15 років бабуся подарувала йому першу акустичну гітару, на якій була всього одна струна. Незабаром, разом із Стівеном Адлером заснував першу групу «The Road Crew». Потім Слеш познайомився з Екслом Роузом. Слеш (соло гітара), Дафф МакКаган (бас), Іззі Стредлін (ритм гітара), Ексл Роуз (вокал) і Стівен Адлер (ударні) створюють «Guns n' Roses». Слеш стає одним з лідерів групи. У 1987 році альбом «Appetite for Destruction» у багатьох хіт-парадах займає перші місця. Грандіозний успіх мали і два інші альбоми 1991-го року — «Use Your Illusion» I і II. Але в 1996 у Слеша і Ексл Роуза відбувається фінальний розрив, і він залишає «Guns N'Roses». У 1994 році Слеш створює групу «Slash' s Snakepit». У 1995 році група випускає альбом «It' s Five O'Clock Somewhere». Після перерви, під час якої Слеш засновував блюз-кавер-групу «Slash' s Blues Ball» (1996—1998), в 2000 році «Slash' s Snakepit» випускають «Ain' t Life Grand». Від старого складу в «Снейкпіті» залишається тільки Слеш. У 2002 році Slash з двома колишніми колегами по «Guns N' Roses» — Даффом МакКаганом і Мэттом Сорумом засновують групу Velvet Revolver. Вокалістом став Скотт Вейленд з «Stone Temple Pilots». Група випускає досить успішні альбоми і проводить концертні турне.

Слеш також неодноразово виступав разом з Елісом Купером, Оззі Осборном, Майклом Джексоном, Заком Вайлдом.

У 2010 році Slash випускає сольний альбом. У записі брали участь: Оззі Осборн, Леммі, Дейв Ґрол, Кід Рок, М. Шедоус, Іггі Поп, Еліс Купер і багато інших.

Після довготривалосго розриву с Екслом Роузом у 2016 році повертається до гурту Guns N' Roses.

Довгий час у нього був наступний сценічний образ: капелюх «циліндр», довге чорне кучеряве волосся і окуляри, сигарета в зубах, вузькі шкіряні штани, а також блакитна бандана в задній правій кишені штанів. Грає переважно на гітарах Gibson моделі Les Paul, будучи великим колекціонером цих гітар — найстаріша з яких 1959 року випуску. У арсеналі близько 10 іменних зроблених фірмою Gibson виключно під нього. На думку журналу Classic Rock Слеш є одним з найкращих гітаристів усіх часів.

У 2012 році Слеш отримав почесну премію «Ікона Kerrang!», від однойменного британського видання.

Дискографія

[ред. | ред. код]

Guns N' Roses

  • Appetite for Destruction (1987)
  • G N' R Lies (1988)
  • Use Your Illusion I (1991)
  • Use Your Illusion II (1991)
  • The Spaghetti Incident? (1993)

Slash's Snakepit

  • It's Five O'Clock Somewhere (1995)
  • Ain't Life Grand (2000)

Velvet Revolver

  • Contraband (2004)
  • Libertad (2007)

Соло

  • Slash (2010)
  • Apocalyptic Love (2012)
  • World on Fire (2014)

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Слеш
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Слеш (музикант)
  1. ↑ а б https://www.slashparadise.com/background/profile-slash.php
  2. ↑ а б https://www.timesofisrael.com/legendary-guitarist-slash-books-july-concert-with-other-band/
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Слеш_(музикант)&oldid=42970661