Перейти до вмісту

Слонов Іван Артемійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Слонов Іван Артемійович
Народився22 травня (3 червня) 1882 Редагувати інформацію у Вікіданих
Москва, Російська імперія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер19 вересня 1945(1945-09-19)[1] (63 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Саратов, СРСР[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняВоскресенське кладовище Саратоваd Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство Російська імперія
 СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьактор Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди та премії
Народний артист РРФСР

Іван Артемійович Слонов (рос. Слонов Иван Артемьевич; нар. 22 травня (3 червня) 1882(18820603), Москва — пом. 19 вересня 1945, Саратов) — російський і радянський актор, режисер, педагог і громадський діяч. Народний артист РРФСР (1938).

Біографія

[ред. | ред. код]

Іван Слонов закінчив Московське училище живопису, скульптури і архітектури. Навчався в Музично-драматичному училищі філармонічного товариства. Відвідував спектаклі Малого театру, Художнього театру, виховувався на творчості М. М. Єрмолової, Г. М. Федотової, А. А. Яблочкіної.

Не закінчивши музично-драматичного училища, дебютував в 1903 в ролі Жадова у виставі Російського театрального товариства і був запрошений до Вітебського театру. М. П. Орленев, перебуваючи у Вітебську на гастролях відзначив молодого актора і рекомендував його до театру В. Ф. Коміссаржевської. Слонів дебютував тут в ролі Зіміна («Дачники»). Потім він грав ролі Власа («Дачники»), Карандишева; Малькова («дикунка» Островського і Соловйова), Макса («Бій метеликів» Зудермана). Виконання цих ролей відрізнялося емоційною силою, яскравим темпераментом.

У 1906 Слонов йде з театру Коміссаржевської. У цей період він працює в театрах Іркутська, Омська, Катеринодара, Новочеркаська. На провінційній сцені Слонів набув досвіду, не втративши безпосередності, щирості виконання.

Пам'ять

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • «Народный артист И. Слонов» Я. И. Явчуновский, 1961 г.(рос.)