Перейти до вмісту

Слуцький Борис Абрамович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Слуцький Борис Абрамович
Народився7 травня 1919(1919-05-07)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Слов’янськ, Ізюмський повіт, Харківська губернія, Українська СРР[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер23 лютого 1986(1986-02-23)[4] (66 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Тула, РРФСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняП'ятницький цвинтар[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство УРСР → Росія Росія
Діяльністьпоезія, переклади
Сфера роботилітература[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materЛітературний інститут імені Горького Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова творівросійська Редагувати інформацію у Вікіданих
Учасникнімецько-радянська війна Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
орден Вітчизняної війни I ступеня орден Вітчизняної війни II ступеня орден Червоної Зірки орден «Знак Пошани» медаль «За оборону Москви» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941 —1945 рр.» Медаль «За визволення Белграда»
CMNS: Слуцький Борис Абрамович у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Слуцький.

Бори́с Абра́мович Слу́цький (* 7 травня 1919, Слов'янськ — † 22 лютого 1986, Тула) — український та російський поет і перекладач, займався перекладами поезій з англійської, німецької, польської мов.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 7 травня 1919 року в родині службовця у Слов'янську.

Навчався у Харкові. 1937 року переїхав до Москви, займався юриспруденцією, поступив до Літературного інституту ім. М.Горького, який закінчив у 1941 гоці. Того ж року навесні були опубліковані його перші вірші.

З початком нацистсько-радянської війни йде на фронт солдатом. Був важко поранений, після одужання знову на фронті, згодом стає політруком.

Обраний секретарем партійної організації секції поезії Спілки письменників СРСР.

З 1953 року знову друкується у різних виданнях.

31 жовтня 1958 року на загальних зборах членів Спілки він під тиском владних «компетентних органів» виступає з різким засудженням закордонної публікації роману Бориса Пастернака «Доктор Живаго» — це призвело до виключення Пастернака зі складу спілки.

За свідченням його сучасників, тяжко переживав свій вчинок і весь час наголошував, що «спрацював механізм партійної дисципліни».

Після смерті дружини через пухлини лімфовузлів в 1977 році перебував у стані важкої депресії, остаточно полишив літературну діяльність.

Останні роки життя Слуцький провів в Тулі у молодшого брата Єфима, перебував в психічній лікарні.

Творчість

[ред. | ред. код]

Деякі з його книг:

  • 1957 — «Пам'ять» — книга віршів,
  • 1959 — «Час»,
  • 1961 — «Сьогодні і вчора»,
  • 1964 — «Робота»,
  • 1969 — «Сучасні історії»,
  • 1971 — «Річна стрілка»,
  • 1973 — «Доброта дня»,
  • 1984 — «Терміни».

Пам'ять

[ред. | ред. код]

У Слов'янську з 2016 року є провулок, названий на честь Бориса Слуцького. Також на корпусі Донбаського державного педагогічного університету (вулиця Університетська, 12) встановлено меморіальну дошку на честь поета.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Слуцкий Борис Абрамович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ Архів образотворчого мистецтва (Чехія)
  4. ↑ Русская литература XX века. Прозаики, поэты, драматурги / под ред. Н. Н. Скатов — 2005. — С. 355–357. — ISBN 5-94848-307-X
  5. ↑ Чеська національна авторитетна база даних

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Слуцький_Борис_Абрамович&oldid=40646048