Перейти до вмісту

Сльозотворець

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Сльозотворець
італ. Fabbricante di lacrime Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрромантичний фільм, молодіжний фільм, romantic drama filmd, фентезійний фільм і екранізація роману[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
РежисерAlessandro Genovesid Редагувати інформацію у Вікіданих
ПродюсерAlessandro Usaid і Іджініо Страффі Редагувати інформацію у Вікіданих
СценаристAlessandro Genovesid і Eleonora Fiorinid Редагувати інформацію у Вікіданих
На основіThe Tearsmithd Редагувати інформацію у Вікіданих
У головних
ролях		Caterina Feriolid, Simone Baldasseronid, Alessandro Bedettid, Роберта Ровелліd, Orlando Cinqued, Sabrina Paravicinid, Eco Andriolo Ranzid, Nicky Passarellad, Sveva Romana Candellettad і Juju Di Domenicod Редагувати інформацію у Вікіданих
КомпозиторAndrea Farrid Редагувати інформацію у Вікіданих
Дистриб'юторNetflix Редагувати інформацію у Вікіданих
Тривалість105 хв. Редагувати інформацію у Вікіданих
Моваіталійська Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Італія Редагувати інформацію у Вікіданих
IMDbID 29114029 Редагувати інформацію у Вікіданих

«Сльозотворець»[1] (італ. Fabbricante di lacrime, англ. The Tearsmith) — італійська драматична мелодрама 2024 року, знята режисером Алессандро Дженовезі за однойменним романом Ерін Дум[it][2], із підлітковою цільовою аудиторією[3]. Фільм вийшов на Netflix 4 квітня 2024 року[1]. У головних ролях: Сімоне Бальдассероні, Катерина Феріолі, Сабріна Паравічіні.

Ніка та Рігель пережили нелегке дитинство. Опинившись у новій сім'ї після сиротинця, підлітки відчувають несподівані й непереборні емоції, які об'єднують їх ще більше[4].

Синопсис

[ред. | ред. код]

Восьмирічна Ніка лишилася сиротою після того, як її батьки згинули в автокатастрофі. Її доставляють до понурого сиротинця «Саннікрік», де вона подружилася з дівчинкою Аделіною. Через багато років Анна та Норман Мілліган удочеряють Ніку, а також всиновлюють примхливого підлітка Рігеля з того ж сиротинця. В новій родині Рігель вороже ставиться до Ніки. Через серію спогадів з'ясовується, що Рігель був єдиним улюбленцем директорки сиротинця, Маргарет, яка жахливо поводилася з дітьми.

У перший день навчання в школі Рігель б'ється з іншим учнем. Згодом школярі беруть участь у Дні саду, під час якого анонімно дарують одне одному троянди. Ніка отримує чорну троянду, що символізує болісне й одержиме кохання, а Рігель заперечує, що дарував цю квітку.

Школяр Лайонел запрошує Ніку на побачення, і Рігель пізніше б'ється з ним. Ніка дорікає Рігелю за його поведінку, і йому стає зле внаслідок вродженої травми мозку. Проте ця подія стає першим приводом для обох зблизитися. Спогад про «Саннікрік» показує, що одного разу, коли Маргарет збиралася покарати Ніку, Рігель порізав собі руку, щоб відвернути увагу директорки.

Аделіна відвідує будинок Мілліганів і каже Ніці, що хоче подати в суд проти Маргарет і їй потрібні свідчення Ніки. Проте Ніка відмовляється, боячись зіткнутися з власним минулим. Тієї ночі Ніка та Рігель збиралися поцілуватися, коли Лайонел стукає у двері. Лайонел підозрює, що Ніка та Рігель взаємно закохані, і каже їй, що люди не схвалюють стосунки між названими братом і сестрою. Рігель заявляє Ніці, що вона заслуговує кращого, здорового хлопця. Потім він каже Анні, що відмовляється від усиновлення нею, і йде з дому.

Під час шкільних танців Лайонел намагається зґвалтувати Ніку в класі, але втручається Рігель. Ніка та Рігель цілуються та займаються сексом у класі. Покинувши танці, розлючений Лайонел намагається переїхати їх своїм авто на мосту, але вони рятуються, стрибнувши в річку.

Ніка отямлюється в лікарні, а Рігель перебуває в комі. Ним опікується Маргарет, оскільки Міллігани відмовилися від усиновлення. Маргарет звинувачує Ніку в травмі Рігеля й застерігає, щоб вона трималася подалі від хлопця. Тоді Ніка наважується свідчити проти Маргарет у суді. Засідання відбувається на користь Маргарет, однак Анна підтримує Ніку. Повернувшись у залу суду, Ніка розповідає як Рігель щодня бачив знущання над іншими дітьми і це позбавило його уявлення, що таке любов.

Ніка поспішає до лікарні, де каже непритомному Рігелю, що вони виграли справу і Маргарет більше не керуватиме сиротинцем. Рігель прокидається від коми. Через декілька років Ніка і Рігель щасливі в шлюбі і мають дочку.

Акторський склад

[ред. | ред. код]
Актор Роль
Сімоне Бальдассероні (репер Бйондо[it]) Рігель Вайльд Рігель Вайльд
Катерина Феріолі Ніка Доув (Дове)[5] Ніка Доув (Дове)[5]
Сабріна Паравічіні[it] Маргарет Стокер Маргарет Стокер директорка дитячого будинку Саннікрік
Алессандро Бедетті Лайонель Лайонель закоханий у Ніку
Роберта Ровеллі Анна Мілліган Анна Мілліган прийомна мати Рігеля та Ніки
Орландо Чінкве[it] Норман Мілліган Норман Мілліган прийомний батько Рігеля та Ніки
Еко Андріоло Аделіна Аделіна подруга дитинства Ніки
Нікі Пассарелла Біллі Біллі подруга Ніки
Свева Романа Канделлетта Мікі Мікі подруга Ніки
Жужу Ді Доменіко Азія Азія
Стефано Марія Массарі Пітер Коррін Пітер Коррін
Лаура Балді Далма Далма
Еудженіо Краусс чоловік Далми
Антоніо Гіслері Фелпс Фелпс
Арон Тевельде Кірілл пан Кірілл

Український дубляж

[ред. | ред. код]

Український дубляж фільму для Netflix виконали студії «Так Треба Продакшн» та VSI, режисер дубляжу Наталія Надірадзе, перекладач Юлія Почінок, спеціаліст зі зведення звуку Дмитро Скриль, менеджер проєкту Наталя Філіппова. Акторський склад: Вікторія Тишкевич (Ніка Довер), Тетяна Руда (Анна Мілліган), Максим Санчик (Рігель Вайльд), В'ячеслав Хостікоєв (Лайонелл), Єлизавета Мастаєва (Біллі), Анна Артем'єва, Олена Бліннікова, Руслан Драпалюк, Наталія Задніпровська, Яна Кривов'яз, Анастасія Павленко, Владислав Пупков, Тимур Ребрик, Анна Сєдова, Єсєнія Селезньова, Кирило Татарченко, Володимир Терещук, Людмила Чиншева, Олександр Шевчук[3].

Виробництво

[ред. | ред. код]

У 2021 році видавництво Magazzini Salani опублікувало книгу «Fabbricante di lacrime», яка стала бестселером 2022 року в Італії[6][7]. Після успіху роману Ерін Дум (псевдонім «Матильда»), в середині 2022 року Colorado Film придбала права на екранізацію[8]. Зйомки проходили в Римі, Пескарі та Равенні з лютого по червень 2023 року[9][10].

Бюджет фільму склав 7 млн доларів США[3].

Музика

[ред. | ред. код]

У фільмі звучать такі пісні, як «Budapest» Джорджа Езри, «Vampire» Олівії Родріґо та «I Love You» Біллі Айліш.

Випуск

[ред. | ред. код]

Netflix придбав права на розповсюдження фільму у вересні 2023 року[11]. 20 лютого 2024 року випущений тизер фільму[12][13], а 14 березня 2024 року — офіційний трейлер[14][15].

Сприйняття

[ред. | ред. код]

Аврора Амідон з «Paste» назвала фільм «передбачуваним», але «розважальним у свій власний дикий і несподіваний спосіб». Вона високо оцінила гру Феріолі та Бальдассероні, а також постановку фільму[16]. Джонні Лофтус з «Decider» писав: «З погляду хімії, Катерина Феріолі та Сімона Бальдассероні мають свої моменти, що стосується розчарованих закоханих, які намагаються знайти свою мету разом. Цілком можливо вболівати за них. Але обставини, які зображені у фільмі, вивели нас далеко-далеко від безпосередньої історії, і особливо заважають романтиці»[17].

Лівія Паккаріє з «The Hollywood Reporter Roma» назвала фільм «заплутаною сумішшю кліше на півдорозі між „Олівером Твістом“ і „Сутінками“»[18]. Маріанна К'ярланте з «Today» повторила ці почуття, назвавши фільм «розчаруванням» і «дивною сумішшю кліше, токсичної любові та банальностей»[19]. Лоренца Неґрі з «Wired Italia» назвала фільм «об'єктивно поганим» і «здебільшого смішним», але високо оцінила доброзичливість у сюжеті «стосовно пригнічених, зневажених і байдужих поколінь, які підпадають під мішень роботи [Дум]»[20]. Симона Тавола з Cinefilos.it оцінила фільм у дві з половиною зірки з п'яти, назвавши його фільмом, «розробленим лише для аудиторії покоління Z», але «пакет вище середнього […] молодий жанр для дорослих»[21].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Сльозотворець. www.netflix.com (укр.). Офіційний сайт Netflix. Процитовано 5 квітня 2024.
  2. ↑ Ortiz, Juan (4 грудня 2023). Tear Maker: від Wattpad до бестселера. Actualidad Literatura (укр.). Процитовано 5 квітня 2024.
  3. ↑ а б в Сльозотворець (укр.), процитовано 5 квітня 2024
  4. ↑ Що подивитися на Netflix: 8 нових фільмів та серіалів квітня. Elle – модний жіночий журнал (укр.). 26 березня 2024. Процитовано 5 квітня 2024.
  5. ↑ Caterina Ferioli | Actress. IMDb (англ.). Процитовано 5 квітня 2024.
  6. ↑ Marino, Massimo (1 квітня 2023). Erin Doom, la scrittrice misteriosa e i libri diventati best seller: «Il fabbricante di lacrime» top nel 2022. Corriere di Bologna (італ.). Процитовано 5 квітня 2024.
  7. ↑ Erin Doom, cosa sappiamo della scrittrice che ha venduto 400 mila copie nel 2022. la Repubblica (італ.). 3 січня 2023. Процитовано 5 квітня 2024.
  8. ↑ Fabbricante di lacrime, caso editoriale 2022, diventa un film. la Repubblica (італ.). 15 червня 2022. Процитовано 5 квітня 2024.
  9. ↑ Erin Doom su Netflix fabbrica altre lacrime. ilGiornale.it (італ.). 4 квітня 2024. Процитовано 5 квітня 2024.
  10. ↑ Singh, Sartaj (4 квітня 2024). Netflix's The Tearsmith: Exploring All Filming Locations. The Cinemaholic (амер.). Процитовано 5 квітня 2024.
  11. ↑ Dams2023-09-19T13:05:00+01:00, Tim. Netflix adds features by Cristina Comencini and Alessandro Genovesi to Italian slate. Screen (англ.). Процитовано 5 квітня 2024.
  12. ↑ Nast, Condé (21 лютого 2024). Fabbricante di lacrime: arriva su Netflix il film tratto dal bestseller di Erin Doom. Vanity Fair Italia (it-IT) . Процитовано 5 квітня 2024.
  13. ↑ Nast, Condé (21 лютого 2024). Il teaser trailer di Fabbricante di lacrime, il film tratto dal bestseller di Erin Doom. Wired Italia (it-IT) . Процитовано 5 квітня 2024.
  14. ↑ Cosa dobbiamo aspettarci dal Fabbricante di lacrime, il film Netflix tratto dal romanzo di Erin Doom. Cosmopolitan (it-IT) . 17 березня 2024. Процитовано 5 квітня 2024.
  15. ↑ Fabbricante di lacrime, debutta su Netflix il film tratto dal romanzo di Erin Doom. Today (італ.). Процитовано 5 квітня 2024.
  16. ↑ YA Romance The Tearsmith Plays it Safe. Paste Magazine (амер.). Процитовано 5 квітня 2024.
  17. ↑ 'The Tearsmith' Netflix Review: Stream It or Skip It? (амер.). Процитовано 5 квітня 2024.
  18. ↑ Paccarié, Livia (3 квітня 2024). Fabbricante di lacrime, la recensione del film su Netflix. The Hollywood Reporter Roma (it-IT) . Процитовано 5 квітня 2024.
  19. ↑ Che delusione il film Fabbricante di lacrime. Today (італ.). Процитовано 5 квітня 2024.
  20. ↑ Nast, Condé (3 квітня 2024). Il film Fabbricante di lacrime è brutto, ma ha un pregio. Wired Italia (it-IT) . Процитовано 5 квітня 2024.
  21. ↑ Tavola, Simona (3 квітня 2024). Fabbricante di lacrime: recensione del film di Netflix. Cinefilos.it (it-IT) . Процитовано 5 квітня 2024.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сльозотворець&oldid=43801976