Сліпород
| село Сліпород | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Сумська область |
| Район | Шосткинський район |
| Тер. громада | Глухівська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA59100030200021658 
|
| Облікова картка | Сліпород |
| Основні дані | |
| Населення | ▼ 222 (1 жовтня 2012)[1] |
| Поштовий індекс | 41400 |
| Телефонний код | +380 5444 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°39′5″ пн. ш. 33°50′43″ сх. д. / 51.65139° пн. ш. 33.84528° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
150 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 41400 Україна, Сумська обл., Шосткинський р-н, м.Глухів, вул.Шевченка, 6 |
| Карта | |
  Сліпород | |
 Сліпород | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Сліпоро́д — село в Україні, у Глухівській міській громаді Шосткинського району Сумської області. Населення станом на 2001 рік становило 290 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Глухівська міська рада.
Розташоване на річці Вербовитець за 2 км від центру громади міста Глухова та за 1,5 км від села Полошки.
Дем'ян Пилипович Уманець (? — 1687), протопіп соборної Троїцької церкви у Глухові (є відомості за 1680 р.), володів селом Студенком та слободою Сліпород[2].
Колезький асесор Уманець мав також хату в Сліпороді[3].
У 1859 році у власницькому селі налічувався 21 двір, мешкало 183 особи (84 чоловічої статі та 99 — жіночої), була православна церква[4].
Станом на 1885 рік у власницькому селі Глухівської волості Глухівського повіту Чернігівської губернії мешкала 201 особа, налічувалось 25 дворових господарств, існувала православна церква та водяний млин[5].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області», село увійшло до складу Глухівської міської громади[6].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Глухівського району, село увійшло до складу новоутвореного Шосткинського району[7].
В поселенні народився:
- Базиль Микола Петрович (* 1949) — український художник.
9 травня 2012 року на День Перемоги з ініціативи Глухівської громадської організації ветеранів війни та Збройних сил України у селі був встановлений новий пам'ятник односельцям, які загинули у німецько-радянській війні. Цей пам'ятник створений на місці старого, встановленого у 1965 році, який був у аварійному стані.[8]
- ↑ Державний комітет статистики України. Чисельність населення на 1 жовтня 2012 року та середня за січень–вересень 2012 року. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 11 грудня 2012.
- ↑ Купцов Олександр Уманцы в Ворголе[недоступне посилання] // Соборний майдан. 2021 — № 4 (106). — С. 4
- ↑ Купцов Олександр Уманцы в Ворголе[недоступне посилання] // Соборний майдан. 2021 — № 4 (106). — С. 4-5
- ↑ рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області». kmu.gov.ua. Процитовано 25 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ ТРК Глухів, Андрій Деркач: «Пам'ять про загиблих земляків буде жити»[недоступне посилання з липня 2019]
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
