Перейти до вмісту

Смеляков Микола Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Смеляков Микола Миколайович
Народився14 квітня 1911(1911-04-14) Редагувати інформацію у Вікіданих
Спаськ-Рязанський, Спаський повітd, Рязанська губернія, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер1 квітня 1995(1995-04-01) (83 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Москва, Росія Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняСпаськ-Рязанський Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР
 Росія Редагувати інформацію у Вікіданих
Національністьросіянин
Діяльністьінженер-механік, державний діяч, міністр, інженер, політик Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьвиливання[1], металургія[1], машинобудування[1] і політика[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materМосковський політехнічний університетd Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовросійська[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Посададепутат Верховної ради СРСР[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяКПРС
Автограф
Нагороди
орден Жовтневої Революції орден Вітчизняної війни I ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки орден «Знак Пошани» медаль «За трудову доблесть» медаль «За трудову відзнаку»
Ленінська премія

Микола Миколайович Смеляков (14 квітня 1911(19110414), місто Спаськ-Рязанський Рязанської губернії, тепер Рязанської області, Російська Федерація — 1 квітня 1995, місто Москва, Російська Федерація) — радянський діяч, міністр машинобудування СРСР, 1-й секретар Горьковського обласного комітету КПРС. Депутат Верховної Ради СРСР 5-го скликання.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в родині службовця.

У червні 1929 — травні 1930 року — вчитель дитячого будинку імені ІІІ Інтернаціоналу села Стара Рязань Московської області.

У 1930 — липні 1934 року — студент Московського інституту сільськогосподарського машинобудування імені Калініна, здобув спеціальність інженера-ливарника.

З липня до грудня 1934 року працював технологом Коломенського паровозобудівного заводу імені Куйбишева Московської області.

У грудні 1934 — листопаді 1935 року — в Червоній армії: курсант військової частини № 2912 у місті Читі.

У листопаді 1935 — квітні 1937 року — технолог, майстер, старший майстер, у квітні 1937 — червні 1938 року — начальник першого відділення, в червні 1938 — вересні 1939 року — заступник начальника ливарного цеху Коломенського паровозобудівного заводу імені Куйбишева Московської області.

Член ВКП(б) з травня 1939 року.

У вересні 1939 — жовтні 1940 року — в Червоній армії: командир танкового взводу, командир танкової роти, начальник бойового постачання 97-го окремого танкового батальйону 39-ї легкої танкової бригади, учасник радянсько-фінської війни.

У жовтні 1940 — 1941 року — начальник ливарного цеху, в 1941—1942 роках — заступник головного металурга Коломенського паровозобудівного заводу імені Куйбишева Московської області.

У червні 1941 року був направлений у відрядження до Німеччини приймати закуплені у фірми MAN дизельні двигуни. Щойно прибув до Берліна, почалася німецько-радянська війна. Смеляков був заарештований і ув'язнений, як і всі громадяни СРСР, які перебували в Німеччині. Через Червоний Хрест було організовано обмін німецьких громадян на радянських, і в серпні 1941 року Смеляков повернувся до СРСР.

У 1942 році — заступник головного металурга заводу № 38 Народного комісаріату танкової промисловості СРСР у місті Кірові.

У червні 1942 — березні 1943 року — заступник головного металурга, в березні 1943 — жовтні 1945 року — начальник ливарного цеху, в жовтні 1945 — грудні 1950 року — головний металург заводу «Красное Сормово» міста Горького.

У грудні 1950 — грудні 1955 року — директор заводу «Красное Сормово» міста Горького.

У грудні 1955 — січні 1956 року — 1-й секретар Горьковського міського комітету КПРС.

21 січня 1956 — 10 травня 1957 року — міністр машинобудування СРСР.

29 травня — грудень 1957 року — голова Ради народного господарства Горьковського економічного адміністративного району.

23 грудня 1957 — 23 серпня 1958 року — 1-й секретар Горьковського обласного комітету КПРС.

У жовтні 1958 — жовтні 1959 року — голова правління Акціонерного товариства «Амторг» у місті Нью-Йорку (США).

У жовтні 1959 — грудні 1986 року — заступник міністра зовнішньої торгівлі СРСР.

З січня 1987 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

Помер 1 квітня 1995 року в Москві. Похований у місті Спаську згідно з його заповітом.

Літературна діяльність

[ред. | ред. код]

1967 року опублікував книгу «Ділова Америка (Записки інженера)», в якій розповів про зустрічі з діловими людьми, про діяльність американських фахівців у галузі промисловості, сільського господарства, транспорту, торгівлі, обслуговування населення. Книга користувалася великою популярністю і в 1970 році була перевидана з додаванням нових розділів.

Видав книги спогадів «З чого починається Батьківщина (Спогади та роздуми)» (1975), в якій ділився з читачем своїми роздумами про економічні, технічні та організаційні проблеми народного господарства, а також книгу «Уроки життя» (1988).

У 1994 році опублікував у Фінляндії фінською мовою спогади про радянсько-фінську війну «Зимова війна». Російською мовою ці спогади надруковані у 2002 році у журналі «Військово-історичний архів».

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д Чеська національна авторитетна база даних

Джерела

[ред. | ред. код]