Смолянинове
Ця стаття потребує упорядкування для відповідності стандартам якості Вікіпедії. |
село Смолянинове | |
---|---|
Смолянинове | |
Країна | Україна |
Область | Луганська область |
Район | Сєвєродонецький район |
Тер. громада | Сєвєродонецька міська громада |
Код КАТОТТГ | UA44120110160064365 |
Основні дані | |
Засноване | 1757 |
Населення | 1297 |
Площа | 6,12 км² |
Густота населення | 211,93 осіб/км² |
Поштовий індекс | 93532 |
Телефонний код | +380 6445 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°56′24″ пн. ш. 38°43′29″ сх. д. / 48.94000° пн. ш. 38.72472° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
108 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 935321, Луганська обл., Новоайдарський р-н, с.Смолянинове, вул.Миру,93 |
Карта | |
Мапа | |
|
Смолянино́ве — село в Україні, у Сєвєродонецькій міській громаді Сєвєродонецького району Луганської області. Населення становить 1297 осіб.
Архівні документи свідчать про те, що рік заснування села — 1757. Саме в цей рік Бахмутської соляної канцелярії реєстратор Єгор (Георгій) Смольянинов (Смольников) заснував поселення яке отримало назву слобода Смольянинова. На 1778-й рік слобода Смольянинова належала до Бахмутського повіту Азовської губернії, нею володіли капітан Кательников і капітанша Павліщева з населенням у 387 чол. і 345 жін. Селяни Смольянинівки спочатку оселилася, як це видно з «Геометричного генерального плану Азовської губернії частини Бахмутської провинції» (приблизно 1780 р.) на лівому березі річки Єрик. Потім слобода перейшла до родини поміщиків Суханових, які володіли нею до 1917 року. В 1800 році власниця хутора Смолянинова, Матрона Іванівна Суханова, и власник хутора Лукер'ївки побудували в Смолянинові каплицю. У 1807 році Старобільський протоієрей Андрій Понятовський освятив новий храм.
Жителі Смолянинова в різні часи по наказу поміщиків заснували і заселили декілька хуторів: Гаврилівка 1, Гаврилівка 2, Пурдівка, Ольховий, Александровка, Аннівка. Ще деякий час від слободи Смолянинова була виділена слобода Дуніна.
У 1991 заново збудовано Свято-Різдва-Богородичний храм, який було закрито в 1931 та зруйновано.
В 1929 р. в Смоляниновому утворено два колгоспи. В 1931 р. в село головою колгоспу направлений Володимир Ісайович Драгін (1931—1936).
У 1941 р. з населених пунктів Смолянинівської сільської ради було призвано до лав армії 650 чоловіків, з них загинуло близько 400.
У повоєнні часи сільську раду очолював Олексій Несторович Лисенко (1947—1956), який до війни працював у селі агрономом.
З 1958 по 1961 рік колгосп імені Сталіна випускав власну колгоспну газету під назвою «Сталінець», а пізніше — «Колгоспна праця». Всі примірники газети знаходяться в сільському музею.
Наступним керівником колгоспу був Микола Іванович Безгубенко (1961—1979). У цей час колгосп спеціалізувався на відгодівлі великої рогатої худоби, поголів'я якої налічувало 5 тис. голів.
У 1969 році за кошти колгоспу «Перемога» в центрі села збудовано двоповерхову школу.
Потім колгосп очолював Володимир Васильович Жук.
У селі створено сільський музей. Речі, знайдені археологами при розкопках курганних могильників, були залишені новоствореному музею. Зараз сільську раду очолює В. М. Пивоваров.
У Новоайдарському районі Луганської області майже чотири доби тривали масштабні лісові пожежі. 7 липня 2020 року, через сильний вітер, вогонь перекинувся на навколишні села. Найбільше постраждали село Смолянинове і дачний кооператив «Вовче озеро», де вогонь знищив і зруйнував майже 20 будинків на вулиці Піщаній[1]. Через пожежі загинули п'ятеро людей, понад 30 потрапили до лікарні[2][3][4][5].
Краєзнавчий музей села Смолянинове[6] є філією Новоайдарського районного краєзнавчого музея.
Валентина Хівренко (с. Смолянинове) надала нові костюми до музейної колекції Новоайдарського районного краєзнавчого музею, яка вже нараховує більш 30 автентичних костюмів, кожен з яких є зразком культури і мистецтва тих етнічних груп, які складали населення Новоайдарського району.[7]
У Смоляниновому народився лейтенант авіації, Герой Радянського Союзу Петро Григорович Шевченко. Загинув у жовтні 1944 р. в повітряному бою над Східною Прусією. Біля школи встановлене погруддя П. Г. Шевченка.
Виходець зі Смолянинового, відомий радянський поет і письменник — Микита Антонович Чернявський (1920—1993). У своєму романі «Людям важче» відтворив образи односельців.
У дитинстві деякий час мешкав тут Клим Ворошилов. Його батько працював у місцевого пана — генерала Суханова.
у селі були Леонід Макарович Кравчук — перший Президент України, а з ним був тодішній Голова Національного банку, третій Президент України Віктор Андрійович Ющенко.
23 серпня 2014-го під Смоляниновим загинув від кулі снайпера в бою з російськими диверсантами, що займалися підготовкою теракту в Харкові, боєць батальйону «Айдар» Василь Андріюк.
За даними перепису 2001 року населення села становило 1297 осіб, з них 90,21 % зазначили рідною українську мову, 9,71 % — російську, а 0,08 % — іншу[8].
- ↑ У Луганській області чотири дні гасили масштабну пожежу. Ось як зараз виглядає село Смолянинове, де згоріли понад 20 будинків (фото). Архів оригіналу за 12 липня 2020. Процитовано 12 липня 2020.
- ↑ 07.07.2020 Лісова пожежа на Луганщині: згоріли близько 100 будинків, 27 осіб у лікарні
- ↑ 08.07.2020 Постраждалим від пожежі нададуть матеріальну допомогу
- ↑ Внаслідок пожеж загинуло 5 людей, майже 30 у лікарні
- ↑ Лісові пожежі у Луганській області
- ↑ На Луганщине разрушается музей с древними экспонатами (Видео) (рос.)
- ↑ 10.02.2019 Колекцію костюмів з майстерні Ксенії Лихачової покажуть у Новоайдарському музеї на Луганщині. Архів оригіналу за 28 січня 2020. Процитовано 4 травня 2020. [Архівовано 2020-01-28 у Wayback Machine.]
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 серпня 2014. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
- Погода в селі Смолянинове [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
|