Смілка поникла

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Смілка поникла
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Гвоздикові (Caryophyllaceae)
Рід: Смілка (Silene)
Вид:
Смілка поникла (S. nutans)
Біноміальна назва
Silene nutans
L., 1753 [1]
Синоніми [2]
  • Silene dubia Herbich
  • Silene glabra Schkuhr
  • Silene grecescui Gusul
  • Silene infracta Kit.
  • Silene insubrica Gaudin
  • Silene livida Willd.
  • Silene brachypoda Rouy

Смілка поникла (Silene nutans) — вид квіткових рослин родини гвоздичні (Caryophyllaceae).

Біоморфологічна характеристика

[ред. | ред. код]

Багаторічна трав'яниста рослина 20–80 см заввишки. Стебла прості або не дуже гіллясті, пухнасті, зверху залозисті й малолистяні. Прикореневі листки в розетці, лапчасті, стеблові — ланцетні і навіть лінійні; листки запушені. Суцвіття — довга однобока негусто але багатоквіта китиця. Квітки актиноморфні, пониклі, закриті вдень, розкриваються ввечері й пахнуть вночі. Пелюсток 5, кремово-білі або червонуваті, завдовжки 15–25 мм, глибоко 2-лопатеві. Чашечка зрощена, вузька, 5-лопатева, 7–15 мм завдовжки, з червонуватими жилками, волосисто-залозиста. Тичинок 10. Цвіте з травня по серпень. Плід — жовтувата овально-конічна коробочка 7–15 мм завдовжки, відкрита з 6 зубцями. Насіння від ниркоподібного до округлого, пласке, бічні грані від увігнутих до опуклих, рідше плоскі, 0.8–1 x 1.1–1.4 мм; поверхня без блиску, вкрита конічними сосочками, край колючий, інтенсивного сірого кольору, сосочки чорні. 2n = 24[3][4][5][6].

Поширення

[ред. | ред. код]

Поширена в лісовій і лісостеповій зонах Західної та Східної Європи та Сибіру. Росте в березових і соснових лісах, на узліссях, луках.

Використання

[ред. | ред. код]

Всі частини рослини містять сапоніни. У народній медицині настій або відвар трави застосовують при розладі нервової системи, як заспокійливе, знеболювальне і як антитоксичний засіб.

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Silene nutans. Інтегрована система таксономічної інформації (ITIS). (англ.)
  2. Jaakko Jalas & Juha Suominen, ред. (1988). Atlas florae Europaeae: distribution of vascular plants in Europe, Volume 3. Cambridge University Press. с. 416. ISBN 978-0-521-34272-8.
  3. Silene nutans. Das nationale Daten- und Informationszentrum der Schweizer Flora. Архів оригіналу за 15 серпня 2020. Процитовано 21.09.2021. (нім.)
  4. Silene nutans. Tela Botanica. Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 21.09.2021. (фр.)
  5. Bojnanský, V.; Fargašová, A. Atlas of Seeds and Fruits of Central and East-European Flora. — Springer Science & Business Media, 2007. — С. 75. (англ.)
  6. Silene nutans. NatureGate. Процитовано 21.09.2021. (англ.)