Перейти до вмісту

Сніжниця (птах)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Сніжниця
Chionis albus
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes)
Родина: Сніжницеві (Chionidae)
Bonaparte, 1832
Рід: Сніжниця (Chionis)
J.R. Forster, 1788
Види

Chionis albus
Chionis minor

Посилання
Вікісховище: Chionididae
Віківиди: Chionis
ITIS: 176786
NCBI: 227181

Сніжниця[1] (Chionis) — рід прибережних птахів ряду сивкоподібних, єдиний рід родини сніжницевих (Chionidae).

Поширення

[ред. | ред. код]

Птах мешкає на субантарктичних островах та вздовж узбережжя Антарктичного півострова. Зимує на Фолклендських островах та на узбережжі Аргентини і Чилі.

Птахи з кремезною статурою та короткими товстими ногами. Дзьоб короткий, наскрізні ніздрі прикриті шкірястими кришечками. Навколо очей і перед дзьобом ділянки голої шкіри. Передні пальці на ногах досить товсті з міцними кігтями, без слідів плавальної перетинки. Задній палець малий, майже не видно. Голова велика, шия коротка і товста. Хвіст досить довгий, заокруглений. Крила відносно короткі і широкі з невеликими шпорами на згинах. Оперення густе і щільне. Забарвлення у обох статей біло-сніжне. Самці набагато більшого розміру.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Сніжниця мешкає на морському узбережжі. Птахи живляться різними безхребетними, їдять водорості, крадуть яйця і пташенят інших птахів, поїдають падаль.

Розмноження

[ред. | ред. код]

Гніздяться одиночними парами. Об'ємисте гніздо з сухих водоростей, пір'я, уламків раковин та іншого сміття будується в щілинах скель або під валунами. У кладці 2-3 голубуватих з плямами яєць. Насиджують обидва партнера, близько 4 тижнів. Пташенята вилуплюються зрячими, в густому коричневому з чорними плямами пуховому вбранні. В гнізді залишаються тривалий час, вигодовуються батьками, потім бродять з ними по літоралі. Поза сезоном розмноження тримаються маленькими зграйками. Плавають рідко і неохоче.

Рід включає два види:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

Посилання

[ред. | ред. код]