Собор Паризької Богоматері (фільм, 1956)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Собор Паризької Богоматері
фр. Notre-Dame de Paris
Жанрдрама
РежисерЖан Делануа
ПродюсерРоберт Хаким
Реймонд Хаким
СценаристВиктор Гюго (роман)
Джин Ауренч
Жак Превер
Бен Хект
На основіСобор Паризької Богоматері
У головних
ролях
Джина Лоллобриджида, Ентоні Квінн, Jean Danetd, Ален Кюні, Робер Ірш, Valentine Tessierd, Jacques Hillingd, Жак Дюфіло, Roger Blind, Борис Віан, П'єр Френе, Philippe Clayd, Jean Tissierd, Marie-Louise Damiend, Albert Micheld, Albert Rémyd, Camille Guérinid, Daniel Emilforkd, Denise Carvenned, Dominique Davrayd, Dominique Marcasd, Doudou Babetd, Franck Mauriced, Georges Doukingd, Germaine Delbatd, Hubert de Lapparentd, Jacques Bertrandd, Jean Martind, Madeleine Barbuléed, Marianne Oswaldd, Maurice Sarfatid, Michel Etcheverryd, Nadine de Rothschildd, Paul Biscigliad, Paul Bonifasd, Piérald, Robert Lombardd, Roland Baillyd, Yette Lucasd, Virginie Vitryd, Едмон Бешамп[1], Louisette Rousseaud[1], Eugène Stuberd[1] і Robert Riettiid[1]
ОператорМишель Келбер
КомпозиторДжорджес Аурик
Ангело Франческо Лаваниньо
КінокомпаніяTitanus[d]
Дистриб'юторMOKÉPd і Netflix
Тривалість115 хв.
Мовафранцузька
Країна Франція
 Італія
Рік1956
Кошторис1 млн $
IMDbID 0050781
Собор Паризької Богоматері

«Собор Паризької Богоматері» (фр. Notre-Dame de Paris Notre-Dame de Paris) — фільм за романом Віктора Гюго «Собор Паризької Богоматері». Постановку цього масштабного проекту здійснив володар Гран-прі Каннського фестивалю, режисер Жан Деланнуа. Натурні зйомки, розкішні костюми і чудова гра знаменитих акторів Джини Лоллобриджиди, Ентоні Квінна і Алена Кюні.

Сюжет

[ред. | ред. код]

Фільм переносить глядачів у середньовічний Париж, де відбуваються всі дії. Циганка Есмеральда своєю красою зводить з розуму чоловіків. У неї таємно закоханий Клод Фролло, суворий священик з Собору Паризької Богоматері. Вихованець святого отця, горбань Квазімодо, також зачарований смаглявою танцюристи. А дівчина зберігає вірність аристократу на ім'я Феб. Очманілий ревнощами священик ранить його. У злочині звинувачують Есмеральду і судді засуджують дівчину до смерті через повішення. Феб не робить нічого задля її порятунку, але на допомогу коханій приходить горбань Квазімодо. Кінцівка фільму частково відрізняється від роману: Есмеральда була вбита стрілою при штурмі собору. Її останні слова: «Життя прекрасне» (фр. «C'est beau, la vie» «C'est beau, la vie»).

У ролях

[ред. | ред. код]

Ентоні КуїннКвазімодо КвазімодоДжина ЛоллобриджидаЖан ДаніАлен Кюні

актор роль
Есмеральда Есмеральда
Феб де Шатопер Феб де Шатопер
Клод Фролло Клод Фролло
Робер Ірш П'єр Гренгуар П'єр Гренгуар
Даніель Дюмон Флер-де-Ліс Флер-де-Ліс
Філіп Клей Клопен Труйльфу Клопен Труйльфу
Моріс Сарфати Жеан Фролло де Молендіно Жеан Фролло де Молендіно
Жан Тіссьє король Людовик XI король Людовик XI
Валентайн Тессьер Алоїза Гонделор'є Алоїза Гонделор'є
Жак Іллінг Метр Жак Шармолю прокурор Метр Жак Шармолю
Жак Дюфійо Гійом Руссо Гійом Руссо
Роже Блен Матіас Хунгаді Матіас Хунгаді
Маріанн Освальд Фалурдель стара Фалурдель
Роланд Байлі кат кат
Камілл Герін Голова суду голова суду
Роберт Ломбард Метр Жак Коппеноль Метр Жак Коппеноль
Альбер Ремі Юпітер Юпітер
Юбер де Лапаран Гійом де Аранкур Гійом де Аранкур
Борис Віан Карл II де Бурбон Кардинал Карл II де Бурбон

Цікаві факти

[ред. | ред. код]

Джина Лоллобриджида в цьому фільмі вважається найуспішнішим екранним втіленням Есмеральди. Одна з причин успіху, ймовірно, те, що актриса наважилася зіграти циганку босою. У романі Віктора Гюго героїня носить черевички.[джерело не вказане 2402 дні]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г ČSFD — 2001.

Посилання

[ред. | ред. код]