Собор Святого Івана Хрестителя — V (Перемишль)
| Собор Святого Івана Хрестителя — V | |
|---|---|
 Фасад собору Святого Івана Хрестителя | |
| 49°46′51″ пн. ш. 22°46′13″ сх. д. / 49.780783° пн. ш. 22.770318° сх. д. | |
| Тип споруди | собор Greek Catholic churchd і комплекс будівельd |
| Розташування |  Республіка Польща, Перемишль |
| Початок будівництва | 17 століття |
| Будівельна система | цегла |
| Належність | греко-католицькі церкви |
| Єпархія | Перемисько-Варшавська архієпархія |
| Стан | об'єкт культурної спадщини Польщі |
| Адреса | Katedralna / pl. Czackiego |
| Покровитель | Іван Хреститель |
  Собор Святого Івана Хрестителя — V (Перемишль) (Польща) | |
 | |
 Собор Святого Івана Хрестителя — V у Вікісховищі | |
Кафедральний греко-католицький собор Святого Івана Хрестителя (колишній костел єзуїтів) — собор Української греко-католицької церкви у Перемишлі. Розташований в історичній частині міста неподалік костелу францисканців та латинського собору.
Костел єзуїтів був побудований на місці української православної церкви Петра і Павла (знищеної у 1377 р.) Єзуїти розпочали будівництво костелу в 1626. Роботи тривали до 1678 р. Споруда збудована в стилі раннього бароко. Фундатором будівництва була каштелянка Анна з Тиранських Улінська (?-1653), дочка фундатора костелу реформаторів. До будови костелу долучилися також Якуб Максиміліан Фредро і Міхал Вольські. Костел отців єзуїтів мав своїм патроном св. Ігнатія Лойолу. Проте вже в 1691 р. повстав план реставрації, яку, однак, не вдалося закінчити до початку поділів Польщі в 1773 р.[1]
Часи реформ Йосифа ІІ перебув костел досить щасливо. Австрійський цісар Йосиф II пропонував його українцям греко-католикам облаштувати під кафедральний собор, але оскільки вони отримали давній костел отців кармелітів, то костел св. Ігнатія залишився без духовної опіки. У 1787 р. його зробили гімназіальним. Тут знаходилося приміщення для студій єдиної школи в Перемишлі з німецькою мовою навчання. Згодом у 1820 його закрили і до 1885 р. використовували як військовий склад.[1]
Після цього декілька років він стояв пусткою, ба навіть у 1891 р. одному єврейському підприємцю було доручено розібрати вежі костелу. Однак, проти цього рішуче запротестували не лише перемишляни але й комісія з охорони пам'яток у Відні. Згодом костел таки повернули духовенству і у 1903 р. почалася його реконструкція під керівництвом перемиського архітектора Станіслава Маєрського[2]
1904 року відновлений для католицьких богослужінь. З 1957 року в церкві проводилися також служби у східному обряді. У 1991 році собор був відданий українській греко-католицькій церкві в обмін на церкву св. Терезії, що виконував функцію кафедрального собору до війни.
-
Фасад собору Святого Івана Хрестителя взимку 2024 року -
Головний іконостас -
Пам'ятна дошка на честь передання собору греко-католицькій єпархії -
Меморіальна дошка -
Дзвіниця -
Меморіальна дошка на дзвіниці -
Меморіал "В пам'ять жертв Голодомору в Україні"
- ↑ а б Андрій Байцар.Український Перемишль. Собор Святого Івана Хрестителя — V: історія та сучасність. http://baitsar.blogspot.com/2016/11/v.html [Архівовано 16 січня 2017 у Wayback Machine.]
- ↑ Григорій Лакота. Дві престольніі церкви перемиські. — Перемишль, 1937. — 80 с.
- Байцар А. Український Перемишль. Собор Святого Івана Хрестителя — V: історія та сучасність [Архівовано 16 січня 2017 у Wayback Machine.].
- Грицак Є. Перемишль тому сто літ. — Перемишль, 1936. — 32 с.
- Григорій Лакота. Дві престольніі церкви перемиські. — Перемишль, 1937. — 80 с.
- Греко-католицька парафія у Перемишлі [Архівовано 26 березня 2010 у Wayback Machine.]