Собор (храм)
Собо́р (лат. Ecclesia cathedralis, «катедральна церква»; нім. Dom, італ. Duomo, від лат. domus episcopalis, «єпископський дім») — у християнстві особлива церква (храм), що є престолом (катедрою) єпископа. Центральний храм єпископства (дієцезії, єпархії). Собори є типовими лише для католицьких, православних і ряду протестантських церков, які мають священство та єпископат. Перші церкви, що мали функції соборів, були відомі у Римській імперії з IV століття. Проте власне кафедральні храми з'явилися у Західній Європі з ХІІ століття. Також — катедра́льний собо́р[1], кафедра́льний собо́р[2], катедральний храм[3][4], катедра.
У католицизмі собор — це будівля, де розташовується або розташовувалася єпископська кафедра. Окрім власне соборів, існують:
- Архикатедральний собор — будівля, у якому міститься кафедра архієпархії (наприклад, Архикатедральний собор святого Юра[5]).
- Співкафедральний собор (співкатедральний; англ. Co-cathedral, пол. Konkatedra) — будівля, у якому міститься друга кафедра або другий собор єпархії (дієцезії).
- Прокафедральний собор (прокатедральний; про-собор, англ. Pro-cathedral) — будівля, яка тимчасово виконує функції собору або другого собору.
- Мала базиліка — почесний титул, що дається Папою римським деяких важливих соборам.
У православних поряд з будівлею, де розташовується актуальна кафедра єпископа, соборами іменуються будівлі, де ця кафедра коли-небудь була. Окрім цього, собором називається головна церква монастиря (кафолікон у сучасній Греції), причому монастирський собор може бути водночас головною церквою єпархії. Соборами в народному благочесті часто називаються великі або прославлені церковні будівлі.
У протестантів (англікан, лютеран) кафедральною завжди є церква, де є або була кафедра єпископа. Проте останнім часом у подібне іменування іноді вкладається поетичне значення — наприклад, Арктичний собор (парафіяльна церква в Тромсе) або Кришталевий собор (мегацерква у пресвітеріан, у яких ніколи не було інституту єпископату).
- ↑ Історія Ужгородського Катедрального Собору. Архів оригіналу за 29 грудня 2021. Процитовано 29 березня 2022.
- ↑ Кафедральний собор Святої Трійці в Луцьку. Архів оригіналу за 22 липня 2018. Процитовано 22 липня 2018.
- ↑ Катедральний храм Успіння Пресвятої Богородиці міста Стрия. Архів оригіналу за 23 липня 2018. Процитовано 23 липня 2018.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 23 липня 2018. Процитовано 23 липня 2018.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2018-07-23 у Wayback Machine.] - ↑ Архикатедральний собор св. Юра. Архів оригіналу за 20 лютого 2016. Процитовано 23 липня 2018.
- Бурега В. Собор [Архівовано 25 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- Boudinhon, Auguste. Cathedral [Архівовано 23 квітня 2018 у Wayback Machine.] // The Catholic Encyclopedia. Vol. 3. New York: Robert Appleton Company, 1908.
- Carl F. Barnes, Jr. «Cathedral». In: Joseph Strayer, ed. Dictionary of the Middle Ages. New York: Scribner's, 1938. Vol. III. pp. 191–92.
- Johnson, Paul. British Cathedrals. London: Weidenfeld & Nicolson, 1980. ISBN 0-297-77828-5.
- Richard Utz. «The Medieval Cathedral: From Spiritual Site to National Super-Signifier». The Year's Work in Medievalism 15 (2001), 127–31.
- André Vauchez. «La cathédrale». In: Pierre Nora, ed. Les Lieux de Mémoire. Paris: Gallimard, 1997. Vol. III. pp. 3122–34.
- Кафедральний собор // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Собор (храм)
 | |
|---|---|
| Тематичні сайти | |
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |