Соб'ятин
| Село
|
Соб'я́тин (пол. Sobiecin) — село у Польщі, у гміні Ярослав Ярославського повіту Підкарпатського воєводства. Знаходиться на відстані 6 км на схід від Ярослава[2] у Надсянні. Населення — 441 особа (2011[1]).
У 1975—1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Відповідно до «Географічного словника Королівства Польського» на 1890 р. село належало до Ярославського повіту, знаходилося в родючій місцевості, при дорозі з Ярослава на Ляшки. В селі не було власної церковної парафії. Греко-католики належали до парафії в селі Сурохові Ярославського деканату Перемишльської єпархії, а римо-католики — до парафії у Ярославі. В селі було 85 будинків і 464 мешканці (17 римо-католиків, 434 греко-католики і 9 юдеїв).[3].
Після окупації поляками Галичини село входило до Ярославського повіту Львівського воєводства Польщі, а після укрупнення ґмін 1 серпня 1934 року включене до ґміни Муніна. На 01.01.1939 в селі проживало 740 мешканців, з них 710 українців-грекокатоликів і 30 українців-римокатоликів[4]. Після анексії СРСР Західної України в 1939 році село включене до Ляшківського району Львівської області. Соб'ятин опинився в радянській прикордонній смузі й усі мешканці були примусово переселені у 1940 році у Бродівський повіт, через рік повернулись у зруйноване село.
16 серпня 1945 року Москва підписала й опублікувала офіційно договір з Польщею про встановлення лінії Керзона українсько-польським кордоном. Українці не могли протистояти антиукраїнському терору після Другої світової війни. Частину добровільно-примусово виселили в СРСР (280 осіб — 65 родин опинилися в населених пунктах Тернопільської і Станіславської області)[5]. Решта українців попала в 1947 році під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» і була депортована на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині.
- Борис Михайло — районовий провідник ОУН Ярославщини, тереновий провідник ЗЧ ОУН в Австралії.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 218 | 39 | 165 | 14 |
| Жінки | 223 | 43 | 137 | 43 |
| Разом | 441 | 82 | 302 | 57 |
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Central Statistical Office (GUS) - TERYT (National Register of Territorial Land Apportionment Journal) (Polish) . 1 червня 2008. Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 2 лютого 2012.
- ↑ Sobiecin // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 942. (пол.)
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 29.
- ↑ Нові джерела щодо примусового переселення українців у 1944—1946 роках (за матеріалами Державного архіву Львівської області) [1] [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
- Sołectwo Sobiecin http://www.jaroslaw.itl.pl/index.php?m=1&op=4&zakl=7 [Архівовано 12 березня 2012 у Wayback Machine.]
Адміністративний центр: Ярослав | ||
| Села | Вілька Полкинська • Воля Бухівська • Згода • Конячів • Костків • Лежахів-Осада • Маковисько • Моравсько • Мунина • Полкіни • Соб'ятин • Сурохів • Тучапи |  |
|
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |