Сова-голконіг буруйська

Вохристочерева сова-голконіг (зліва) і буруйська сова-голконіг (справа)

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Совоподібні (Strigiformes)
Родина:	Совові (Strigidae)
Рід:	Сова-голконіг (Ninox)
Вид:	Сова-голконіг буруйська

Біноміальна назва

Ninox hantu
(Wallace, 1863)

Синоніми

Athene hantu
Ninox squamipila hantu

Посилання

Вікісховище:	Ninox hantu
Віківиди:	Ninox hantu
МСОП:	22727909

Сова́-голконі́г буруйська^[2] (Ninox hantu) — вид совоподібних птахів родини совових (Strigidae)^[3]. Ендемік Індонезії. Раніше вважався підвидом молуцької сови-голконога, однак був визнаний окремим видом^[4].

Опис

Верхня частина тіла яскраво-коричнювата, світліша, ніж у гальмагерської сови-голконога, крила менш смугасті. Груди блідо-іржасто-коричневі або блідо-охристі, поперечні смуги на ній менш виражені. Райдужки жовті. Довжина крила становить 190—212 мм, хвоста 127—147 мм, цівки 33 мм. Вага птаха становить 140 г.

Голос — серії своєрідних хриплих, каркаючих звуків, схожі на кумкання жаб або стрекотіння комах. При збудженні також можна почути кудкудакання «ko-ka-käkäkä».

Поширення і екологія

Буруйські сови-голконоги є ендеміками острова Буру в архіпелазі Молуккських островів. Вони живуть у вологих тропічних лісах, на висоті до 1750 м над рівнем моря.

Примітки

↑ BirdLife International (2016). Ninox hantu: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 30 листопада 2022
↑ Ninox hantu у базі Avibase.
↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Owls. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 30 листопада 2022.
↑ Gwee, Chyi Yin; Christidis, Les; Eaton, James A.; Norman, Janette A.; Trainor, Colin R.; Verbelen, Philippe; Rheindt, Frank E. (2017). Bioacoustic and multi-locus DNA data of Ninox owls support high incidence of extinction and recolonisation on small, low-lying islands across Wallacea. Molecular Phylogenetics and Evolution. 109: 246—258. doi:10.1016/j.ympev.2016.12.024. ISSN 1055-7903.

Джерела

Claus König, Friedhelm Weick: Owls of the World. Christopher Helm, London 2008, ISBN 978-0-7136-6548-2

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[iucn-1] BirdLife International (2016). Ninox hantu: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 30 листопада 2022

[2] Ninox hantu у базі Avibase.

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Owls. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 30 листопада 2022.

[GweeChristidis2017-4] Gwee, Chyi Yin; Christidis, Les; Eaton, James A.; Norman, Janette A.; Trainor, Colin R.; Verbelen, Philippe; Rheindt, Frank E. (2017). Bioacoustic and multi-locus DNA data of Ninox owls support high incidence of extinction and recolonisation on small, low-lying islands across Wallacea. Molecular Phylogenetics and Evolution. 109: 246—258. doi:10.1016/j.ympev.2016.12.024. ISSN 1055-7903.

[1]

[2]

[3]

[4]