Сова-голконіг себуйська
| Сова-голконіг себуйська | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Ninox rumseyi Rasmussen, Allen, D, Collar, Hutchinson, Jakosalem, Kennedy, RS, Lambert & Paguntalan, 2012 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Сова́-голконі́г себуйська[2] (Ninox rumseyi) — вид совоподібних птахів родини совових (Strigidae)[3]. Ендемік Філіппін. Описаний у 2012 році за результатами рекласифікації філіпінської сови-голконога як комплексу видів[4].
Довжина птаха становить 25 см. Голова і верхня частина тіла темно-коричневі, поцятковані нечіткими світлими смугами. Горло біле, нижня частина тіла оранжево-коричнева. Над очима білі «брови». Очі жовті.
Голос — характерний крик «wip! Doo-wip! Doh», звук у якому спочатку падає, потім підіймається, а наприкінці знову падає. Також можна почутки поодинокі крики і скрипи.
Себуйські сови-голконоги є ендеміками острова Себу в центральній частині Філіппінського архіпелагу. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах, на узліссях і галявинах, на висоті до 700 м над рівнем моря. Живляться комахами та іншими безхребетними і дрібними хребетними, зокрема гризунами, птахами, плазунами і амфібіями. Гніздяться в дуплах дерев.
МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція себуйських сов-голконогів становить від 250 до 1000 дорослих птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
- ↑ BirdLife International (2016). Ninox rumseyi: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 29 листопада 2022
- ↑ Ninox rumseyi у базі Avibase.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Owls. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 29 листопада 2022.
- ↑ P.C. Rasmussen, D.N.S. Allen, N.J. Collar, B. DeMeulemeester, R.O. Hutchinson, P.G.C. Jakosalem, R.S. Kennedy, F.R. Lambert, L.M. Paguntalan. Vocal divergence and new species in the Philippine Hawk Owl Ninox philippensis complex. „Forktail”. 28, ss. 1–20, 2012.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |