Сова-голконіг індонезійська
Сова-голконіг індонезійська | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Ninox ios (Rasmussen, 1999)[2] | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Сова́-голконі́г індонезійська[3] (Ninox ios) — вид совоподібних птахів родини совових (Strigidae)[4]. Ендемік Індонезії. Описаний у 1999 році за зразком, зібраним у Національному парку Богані-Нані-Вартабоне[en] на півночі Сулавесі, на висоті 1120 м над рівнем моря.
Довжина голотипу становить 22 см. Забарвлення переважно рівномірно рудувато-коричневе, лише на плечах є кілька трикутних білуватих плям. Крила і хвіст руді, поцятковані тонкими чорними смужками. Очі жовті, дзьоб роговий, лапи короткі, тонкі, пальці жовтуваті, кігті невеликі, рогові.
Індонезійські сови-голконоги є ендеміками острова Сулавесі. Вони живуть в гірських тропічних лісах, на висоті від 1100 до 1800 м над рівнем моря. Початково вони були знайдені в горах на півострові Мінагаса, що на півночі Сулавесі, однак пізніше їх знайшли також у Національному парку Лоре-Лінду[en] в центральній частині острова. На більш низьких висотах над рівнем моря індонезійські сови-голконоги замінюються вохристочеревими і сулавеськими совами-голконогами. Основою раціону цих птахів є комахи, на яких вони чатують, сидячи на гілці.
- ↑ BirdLife International (2016). Ninox ios: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 30 листопада 2022
- ↑ P.C. Rasmussen (1999). A New Species of Hawk-owl Ninox from North Sulawesi, Indonesia (PDF). Wilson Bulletin. 111 (4): 457—464.
- ↑ Ninox ios у базі Avibase.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Owls. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 30 листопада 2022.
- Claus König, Friedhelm Weick: Owls of the World. Christopher Helm, London 2008, ISBN 978-0-7136-6548-2
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |