Перейти до вмісту

Сокиринці (Кам'янець-Подільський район)

Координати: 48°56′12″ пн. ш. 26°11′59″ сх. д. / 48.93667° пн. ш. 26.19972° сх. д. / 48.93667; 26.19972
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Сокиринці
Герб Прапор
Церква Святого Димитрія Солунського
Церква Святого Димитрія Солунського
Церква Святого Димитрія Солунського
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Кам'янець-Подільський район
Тер. громада Чемеровецька селищна громада
Код КАТОТТГ UA68020290370095650
Основні дані
Засноване 1489
Населення 605
Площа 1,987 км²
Густота населення 304,48 осіб/км²
Поштовий індекс 31610
Телефонний код +380 3859
Географічні дані
Географічні координати 48°56′12″ пн. ш. 26°11′59″ сх. д. / 48.93667° пн. ш. 26.19972° сх. д. / 48.93667; 26.19972
Середня висота
над рівнем моря
207 м
Місцева влада
Адреса ради 31600, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, смт Чемерівці, вул. Центральна, 40
Карта
Сокиринці. Карта розташування: Україна
Сокиринці
Сокиринці
Сокиринці. Карта розташування: Хмельницька область
Сокиринці
Сокиринці
Мапа
Мапа

CMNS: Сокиринці у Вікісховищі

Соки́ринці — село в Україні, у Чемеровецькій селищній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області. Герб села є промовистим.

Назва

[ред. | ред. код]

Відомий дослідник топоніміки Тернопільщини, фольклорист Михайло Крищук подав кілька варіантів походження назви села:

Географія

[ред. | ред. код]

Село розташоване на лівому березі річки Збруч (ліва притока Дністра), на межі Хмельницької і Тернопільської областей. На правому березі Збруча розташоване однойменне село Тернопільської області, обидва населених пункти до 1772 року були одним великим селом.

Клімат

[ред. | ред. код]

Вікторівка знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом.

Історія

[ред. | ред. код]
Національний банк репресованих
Список жертв Голодомору, Хмельницька область

На території села Сокиринці були виявлені залишки поселень трипільської та черняхівської культур. Територія села була частиною Галицько-Волинського князівства.

Вперше село Сокиринці згадується 1 липня 1471 року в книгах галицького суду. Наступна письмова згадка датується у 1493 році, де повідомляється, що 1430 року село перейшло до польських феодалів.

У 1565 році власником села Сокиринці став польський магнат Флоріан Секірінський (Сікіринський), звідси можлива назва села.

Перший поділ Речі Посполитої (1772) мабуть поділив Сокиринці на дві частини. Після правобережна частина вважалась окремим поселенням, тепер Сокиринці, Тернопільської області.

За роки визвольних змагань 1917-1920 років в селі вісім разів мінялася влада. Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.

Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій. В багатьох частинах Поділля відбувались масові селянські повстання проти радянської влади.

В 19321933 селяни села пережили Голодомор. З села вивозили все зерно, навіть, посівне. Забирали не лише колгоспне, а й те, що було по хатах, не залишаючи ні зернини. Почався голод. Спеціально організовані бригади ходили по хатах, вилучаючи всі мізерні продуктові запаси селян.

В роки Великого терору 1936-1937 було вбито чимало осіб різних національностей і професій, багато людей було виселено як сім'ї «ворогів народу».

По закінченню Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.

З 24 серпня 1991 року в складі незалежної України.

15 вересня 2016 року шляхом об'єднання сільських територіальних громад, село увійшло до складу Чемеровецької селищної громади.[2] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.

До адміністративної реформи 19 липня 2020 року село належало до Чемеровецького району, після його ліквідації, увійшло до складу Кам'янець-Подільського району.[3]

20 квітня 2022 року релігійна громада храму Святого Димитрія Солунського‎ села перейшла з Московського патріархату в Православну Церкву України. Вперше, в місцевій церкві пролунала молитва українською мовою.[4]

Населення

[ред. | ред. код]

Населення становить 605 осіб станом на 2001 рік.

У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.

Релігія

[ред. | ред. код]
  • Церква Святого Димитрія Солунського‎ (ПЦУ)

Природоохоронні території

[ред. | ред. код]

Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».

Світлини

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]
  • Поділля — історико-географічна область.
  • Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
  • Подільський говір — різновид говорів української мови.
  • Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Крищук М. Топоніміка Тернопільщини: навчально-методичний посібник. — Тернопіль, 2011. — С. 156.
  2. ВВРУ, 2017, № 4, стор. 92
  3. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  4. Церковна громада на Чемеровеччині покинула Московський патріархат.

Посилання

[ред. | ред. код]