Сокирянський район
| Сокирянський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
| |||||
| Колишній район на карті Чернівецька область | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  Україна
| ||||
| Область: | Чернівецька область | ||||
| Код КОАТУУ: | 7324000000 | ||||
| Утворений: | 11 листопада 1940[1] | ||||
| Ліквідований: | 17 липня 2020 | ||||
| Населення: | ▼ 42 158 (на 1.1.2019) | ||||
| Площа: | 661 км² | ||||
| Густота: | 67.4 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-3739 | ||||
| Поштові індекси: | 60200—60237 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | Сокиряни | ||||
| Міські ради: | 1 | ||||
| Сільські ради: | 21 | ||||
| Міста: | 1 | ||||
| Села: | 28 | ||||
| |||||
| Мапа району | |||||
| Районна влада | |||||
| Вебсторінка: | Сокирянська РДА Сокирянська райрада | ||||
| Адреса: | 60200, Чернівецька обл., Сокирянський р-н, м. Сокиряни, вул. Шевченка, 3 | ||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
|
| |||||
Сокиря́нський райо́н — колишній[2] район Чернівецької області України, (1940-1941; 1944-2020 роки). Районний центр був у місті Сокиряни. Площа району — 661 км². Населення становило 43 404 особи (станом на 1 липня 2016 року). На цей час територія колишнього Сокирянського району цілком входить до складу Дністровського району Чернівецької області.
Розташований на сході області в зоні лісостепу, займає південно-східну частину Пруто-Дністровського міжріччя. Площа 670 км². 7,3% від загальної території області. Відстань до Чернівців від районного центру Сокиряни 156 км шосейними і ґрунтовими шляхами і 163 км залізницею.
Район межував: на заході — з Кельменецьким районом, на півночі — з Хмельницькою областю, на сході — з Вінницькою областю, на півдні — з Республікою Молдова.
Район був заснований у липні 1940 р. після звільнення території Бессарабії від румунської окупації (листопад 1918- червень 1940). До його складу увійшли віднесені до складу Української РСР частини Секурянської, Романкоуцької, Бричанської, Яноуцької волостей Хотинського повіту. Після повторного звільнення території від румунсько-німецьких загарбників Червоною Армією у березні 1944 року відновив існування в попередніх адміністративних межах у складі Чернівецької області УРСР.
Остаточно припинив існування після завершення чергової загальноукраїнської державної адміністративної реформи у грудні 2020 р.. Рішення про ліквідацію було прийняте на державному рівні 17 липня 2020 р.
Хотинський (частина).
Василівський яр, Галицька стінка, Молодівський яр, Шебутинський яр.
Вікові липи, Липа срібляста, Платан східний (чинар), Сосна Чорна, Сторічний дуб, Урочище «Жафино», Чотири тополі.
Джерело «Поруб», Джерело «Розкопинці», Ожевська мінеральна.
Адміністративно-територіально поділяється на 1 міську раду та 21 сільську раду, які об'єднують 29 населених пунктів та підпорядковані Сокирянській районній раді[3]. Районний центр був у місті Сокиряни. На цей час територія колишнього Сокирянського району цілком увійшла входить до складу Дністровського району Чернівецької області з адміністративним центром у смт. Кельменці.
Розподіл населення за віком та статтю (2001)[4]:
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 22 852 | 4251 | 3186 | 6757 | 5479 | 3048 | 131 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 26 034 | 4159 | 3200 | 6323 | 6491 | 5466 | 395 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національний склад населення за даними перепису 2001 року[5]:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українці | 43927 | 89,85 % |
| росіяни | 3044 | 6,23 % |
| молдовани | 1681 | 3,44 % |
| білоруси | 46 | 0,09 % |
| румуни | 43 | 0,09 % |
| інші | 148 | 0,30 % |
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[5]:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 44207 | 90,42 % |
| російська | 3130 | 6,40 % |
| молдовська | 1454 | 2,97 % |
| білоруська | 22 | 0,04 % |
| румунська | 17 | 0,03 % |
| інші | 59 | 0,12 % |
Етномовний склад населених пунктів району (рідна мова населення)[6]
| українська | російська | молдовська | |
| Сокирянський район | 90,4 | 6,4 | 3,0 |
| м. Сокиряни | 91,5 | 6,6 | 1,6 |
| с. Олексіївка | 97,3 | 0,5 | 2,1 |
| с. Новоолексіївка | 92,8 | 1,7 | 3,4 |
| с. Білоусівка | 88,2 | 10,9 | 0,7 |
| с. Василівка | 99,3 | 0,5 | 0,1 |
| с. Розкопинці | 99,6 | 0,4 | - |
| с. Вашківці | 97,2 | 1,1 | 1,6 |
| с. Нова Слобода | 93,7 | 1,3 | 4,6 |
| с. Вітрянка | 99,4 | 0,5 | 0,1 |
| с. Волошкове | 97,8 | 0,5 | 1,6 |
| с. Гвіздівці | 98,4 | 0,8 | 0,7 |
| с. Грубна | 7,1 | 91,5 | 1,0 |
| с. Коболчин | 98,8 | 0,7 | 0,3 |
| с. Кормань | 98,9 | 0,4 | 0,6 |
| с. Кулішівка | 98,7 | 0,7 | 0,4 |
| с. Ломачинці | 96,1 | 2,8 | 0,7 |
| с. Лопатів | 98,5 | 1,1 | 0,2 |
| с. Покровка | 99,1 | 0,9 | - |
| с. Михалкове | 98,6 | 0,8 | 0,2 |
| с. Галиця | 98,4 | 0,8 | 0,8 |
| с. Непоротове | 99,2 | 0,8 | - |
| с. Братанівка | 99,0 | 0,7 | 0,3 |
| с. Ожеве | 96,9 | 2,3 | 0,5 |
| с. Романківці | 98,8 | 0,8 | 0,3 |
| с. Селище | 98,7 | 1,0 | 0,3 |
| с. Сербичани | 98,7 | 0,9 | 0,4 |
| с. Шебутинці | 98,6 | 1,1 | 0,2 |
| с. Шишківці | 26,6 | 1,7 | 71,7 |
| с. Струмок | 94,6 | 2,4 | 3,0 |
У районі проживає[коли?] 48,1 тисяч осіб (без Новодністровська). Міське населення 11,4 тис. осіб, сільське — 36,7 тис. осіб. Середня густота населення — 89,1 осіб на км².
Ткач, Руснак, Гончар, Мельник, Кушнір, Олійник, Харабара, Швець, Гуцул, Чорний, Шевчук, Бабій, Кишка, Ткачук, Мартинюк, Боднар, Цуркан, Кувіла, Серебрянський, Аузяк, Андронік, Злий, Глушко, Продан, Сливка, Пастушок, Жук, Чумак, Цап, Зубаль, Савчук, Лисий, Коваль, Гринько, Попов, Бірюк, Гладкий, Костюк, Гандзій, Щасливий, Куляк, Кучерявий, Марчук, Гонца, Тимчук, Якубовський, Козак, Ротар, Беженар, Гуйван, Рябий, Забудько, Скрипник, Яковина, Герасимчук, Заболотний, Шамбра, Боднарюк, Грищук, Гангал, Голяк, Москалюк, Урсул, Черній, Кулій, Фрицак, Леленко, Барчук, Погребняк, Трач, Багрій, Бучка, Ожеван, Рудько, Василіка, Базелюк, Добровольський, Мудрик, Янчак, Максимчук, Щербатий, Ваданюк, Дідик, Твердохліб, Базь, Заришняк, Нагірняк, Яровий, Босак, Бузурний, Горган, Анатійчук, Маленький, Присакар, Люльчак, Пшеничко, Радевич, Кривий, Семенко, Богач, Дикий, Микитюк, Пижівський, Плінгей.
На території району працюють 5 промислових підприємств, з яких 4 виробляють товари народного споживання. В районі 45646 га сільськогосподарських угідь, 35838 га ораної землі, 4060 га садів, 13937 га лісів. На території району працюють 34 агроформування. Вирощують зернові, зернобобові культури, цукрові буряки, соняшник, виробляють молоко, м'ясо.
У районі 36 дошкільних закладів, 28 загальноосвітніх шкіл, 1 професійно-технічне училище. Охорона здоров'я представлена 4 лікарнями, 4 поліклініками, 24 фельдшерсько-акушерськими пунктами. У районі діють 27 клубних закладів, 29 бібліотек.
- Жіночий ансамбль "Мелодія", створений при музичній школі та багато пісенно-музичних колективів сіл району.
- Польова веселка
- Джаман В. О., Коновалова Н. І. Сокирянський район // Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К. : ДП «Всеукраїнське державне спеціалізоване видавництво „Українська енциклопедія“ імені М. П. Бажана», 1993. — Т. 3 : П – Я. — 480 с. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-020-4. — С. 211.
- Босак В. М. Романківці: на історичних перехрестях Василь Босак — Снятин: Прут-Принт, 2004.
- Гусар Ю. С. Сокиряни: путівник українською і російською мовами; резюме — румунською мовою / Юхим Гусар. — Ужгород: Карпати, 1986. — 95 с.: іл.
- Гандзій В. В. Моє село крізь століття, епохи і роки [про с. Романківці] / Василь Гандзій
- Гусар Ю. С. Дністровий зорепад: штрихи до енциклопедичного словника-довідника «Літературно-мистецька Сокирянщина» / Юхим Гусар. — Чернівці: Місто, 2010. — 124 с.
- Чорний О. Д. Вашківці на сивих вітрах минувшини / Олександр Чорний. — Чернівці: Прут, 2009. — 312 с.: іл. — ISBN 978-966-560-422-8.
- Чорний О. Д. Місто, де сходить сонце / Олександр Чорний. — Чернівці: Прут, 2010. — 256 с. — ISBN 978-966-560-522-5.
- Чорний О. Д., Мандзяк О. С. Сокирянська бистрина / Олександр Чорний, Олексій Мандзяк. — Чернівці: Прут, 2011. — 312с.: іл.- ISBN 978-966-560-539-3.
- Чорний О.Д. У царстві коболчинського глечика. - Чернівці: АНТ ЛТД, 2011. - 47 с.: іл.
- Чорний О., Мандзяк О. Не загубились села у віках: Дослідження, знахідки, відкриття / Олександр Чорний, Олексій Мандзяк. — Чернівці: Друк Арт, 2014. — 344 с.: іл. — ISBN 978-966-2021-99-8.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 3 квітня 2018. Процитовано 5 квітня 2018.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Про утворення та ліквідацію районів. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 7 грудня 2020.
- ↑ Населені пункти Чернівецької області. Райони на сайті Верховної Ради України
- ↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Чернівецька область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком...2001].
- ↑ а б Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Чернівецька область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Процитовано 25 березня 2024.
- ↑ Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 3 травня 2013. [Архівовано 2013-10-06 у Wayback Machine.]
 Населені пункти Сокирянської міської громади | |
|---|---|
| Міста | |
| Села | Білоусівка • Братанівка • Василівка • Вітрянка • Волошкове • Галиця • Гвіздівці • Грубна • Коболчин • Кормань • Кулішівка • Ломачинці • Лопатів • Михалкове • Непоротове • Новоолексіївка • Ожеве • Олексіївка • Покровка • Розкопинці • Романківці • Селище • Сербичани • Шебутинці |
 | Ця стаття недостатньо ілюстрована. |
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |