Соколов Олександр Петрович (суднобудівник)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Соколов Олександр Петрович
Ім'я при народженнірос. дореф. Александръ Петровъ Соколовъ
Народженняприбл. 1740
Російська імперія
Смертьпісля 1794
Миколаїв, Херсонська губернія, Російська імперія
Країна Російська імперія
Вид збройних сил Російський імператорський флот
Званнякапітан корпусу корабельних інженерів

Олекса́ндр Петро́вич Соколо́в (рос. дореф. Александръ Петровъ Соколовъ; близько 1740, Російська імперія — після 1794, Миколаїв, Херсонська губернія, Російська губернія) — російський кораблебудівник, корабельний підмайстер, капітан корпусу корабельних інженерів. Перший будівничий фрегата «Святий Миколай» — першого корабля, збудованого у Миколаївському адміралтействі.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився близько 1740 року. 5 січня 1790 року за розпорядженням князя Г. О. Потьомкіна заклав перший військовий корабель у Миколаєві на Миколаївській верфі у гирлі Інгулу, 44-гарматний фрегат «Святий Миколай». У розпал будівництва полковник М. Л. Фалєєв — головний будівельник верфі зрозумів, що до призначеного терміну спуск корабля не відбудеться, і зажадав з Таганрога іншого будівельника[1] (за іншими даними — Сколова звільнено на прохання Г. О. Потьомкіна[2]) — прем'єр-майора І. В. Должнікова, доручивши йому очолити будівництво фрегата. Під керівництвом Должнікова, що встановив виснажливий режим роботи на верфі, будівництво прискорилося, але протягом трьох місяців на верфі загинуло 547 теслярів. Крім того, вірогідно за будівництвом «Святого Миколая» стежив також обер-інтендант Чорноморського флоту генерал-майор С. І. Афанасьєв, за проєктом якого будувалося судно[2].

Прагнучи виправдатися, Фалєєв, пояснював велику смертність майстрових спекотним миколаївським кліматом, але згодом був змушений визнати справжню причину їх смерті. Должниківа, що керував роботами протягом березня—червня 1790 року, було звільнено, і на його місце знову призначили О. П. Соколова, який добудував фрегат і 25 серпня 1790 року спустив його на воду[1][3].

Восени 1790 року Потьомкін призначив корабельного підмайстра капітана О. П. Соколова будівельником 20-гарматних морських акатів «Ірина» і «№ 2». Кораблі були збудовані і спущені на воду у 1791 році, увійшовши до складу Чорноморського флоту Російської імперії[4][5].

30 вересня 1790 року у Миколаївському адміралтействі будівельник Соколов заклав 60-гарматний вітрильний фрегат «Григорій Великої Вірменії», спущений на воду 12 червня 1791 року[6]. 23 листопада 1790 року заклав 26-гарматний фрегат «Легкий», спущений на воду 2 жовтня 1793 року[6].

Протягом 1791—1794 років спільно з корабельним майстром С. І. Афанасьєвим і за його кресленням будував флагманський 90-гарматний корабель «Святий Павло»[7], спущений на воду 9 серпня 1794 року у Миколаївському адміралтействі. Усі кораблі, збудовані під керівництвом Соколова, увішли до складу Чорноморської ескадри Ф. Ф. Ушакова, де брали участь у його Середземноморській експедиції і ряді битв, зокрема коло міста Каліакрія, при штурмі островів Відо і Корфу тощо[7].

Помер у Миколаєві після 1794 року[7].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Рождение верфи на Ингуле и ее деятельность во времена парусного флота (рос.). Юг Украины и его история. Архів оригіналу за 7 червня 2014. Процитовано 16 вересня 2024.
  2. а б Крючков, Ю. С. (2018). Парусное судостроение в Николаеве (1790—1865) (рос.). Николаев: Наваль. с. 103. ISBN 978-617-7007-04-2.
  3. Карасюк, Дмитрий (2002). Фрегат «Святой Николай» (рос.). Philatelia.Ru. Архів оригіналу за 6 червня 2014. Процитовано 16 вересня 2024.
  4. Днепровские морские акаты (рос.). Мой город — Херсон. Архів оригіналу за 6 червня 2014. Процитовано 16 вересня 2024.
  5. Бугаенко, Б. А.; Галь, А. Ф. (2005). История судостроения от древнейших времен до конца парусной эпох (рос.). Т. 1. Николаев: Национальный университет кораблестроения имени адмирала Макарова. с. 147—149. ISBN 966-321-038-9.
  6. а б Христенко, В. Н. Николаевский хронограф: июнь (рос.). Литературный Николаев. Архів оригіналу за 19 березня 2024. Процитовано 29 березня 2024.
  7. а б в Зеленский, А. Г.; Крючков, Ю. С.; Костюк, Л. П.; Кухар-Онышко, Н. А.; Январев, Э. И.; Миронов, Ю. А. (1999). Соколов Александр Петрович. Николаевцы. Энциклопедический словарь (рос.). Николаев: Возможности Киммерии. с. 310—311. ISBN 966-7676-00-5.

Література

[ред. | ред. код]
  • Крючков, Ю. С. Парусное судостроение в Николаеве (1790—1865). — Николаев : Наваль, 2018. — 464 с. — ISBN 978-617-7007-04-2.