Перейти до вмісту

Соколівка (Тульчинський район)

Координати: 48°26′31″ пн. ш. 28°59′32″ сх. д. / 48.44194° пн. ш. 28.99222° сх. д. / 48.44194; 28.99222
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Соколівка.
село Соколівка
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район Тульчинський район
Тер. громада Крижопільська селищна громада
Код КАТОТТГ UA05100070150041814
Основні дані
Засноване 1600
Перша згадка 1600 (424 роки)[1]
Населення 2134
Площа 4,501 км²
Густота населення 474,12 осіб/км²
Поштовий індекс 24635
Телефонний код +380 4340
Географічні дані
Географічні координати 48°26′31″ пн. ш. 28°59′32″ сх. д. / 48.44194° пн. ш. 28.99222° сх. д. / 48.44194; 28.99222
Середня висота
над рівнем моря 		224 м
Місцева влада
Адреса ради 24600, Вінницька обл., Тульчинський р-н., смт Крижопіль, вул. Героїв України, 59
Карта
Соколівка. Карта розташування: Україна
Соколівка
Соколівка
Соколівка. Карта розташування: Вінницька область
Соколівка
Соколівка
Мапа
Мапа

CMNS: Соколівка у Вікісховищі

Соколі́вка — село в Україні, у Крижопільській селищній громаді Тульчинського району Вінницької області. Населення становить 2134 осіб.

Географія

[ред. | ред. код]
Садиба Бжозовських, вежа в'їзна з огорожею та господарським корпусом

У селі бере початок річка Крощина, праваа притока Берладинки.

Історія

[ред. | ред. код]

Було селом Чоботарської волості Ольгопольського повіту Подільської губернії Російської імперії.

У 1873 року тут було побудовано цукровий завод. У 1900 року чисельність жителів становила 3,2 тис. людина, тут діяли цукробуряковий завод, цегельний завод, кілька торгових крамниць, церковно-парафіяльна школа, лікарня і богадельня.

Під час проведеного радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 220 жителів села[2].

У ході Другої світової війни з літа 1941 року до березня 1944 року село було окуповане німецькими військами. Більшість із понад тисячі мешканців села, що брали участь у війні, служили у складі 252-ї стрілецької дивізії РСЧА. Після війни у ​​сквері Слави було встановлено меморіал, у якому висічені імена всіх 449 жителів села, померлих під час Великої Вітчизняної війни.

У 1972 році чисельність населення становила 3713 осіб, тут діяли цукровий завод, колгосп імені Леніна (з 4268 га землі), середня школа, восьмирічна школа, Будинок культури, бібліотека та лікарня. Пізніше було відкрито Соколовський сільський історико-краєзнавчий музей.

За переписом 2001 року населення становило 2134 особи.

У 2020 р., відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», увійшло до складу Крижопільської селищної громади.[3]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Крижопільського району, село увійшло до складу Тульчинського району[4].

Підприємства

[ред. | ред. код]

У селі знаходяться Соколівський цукровий завод, цукроварня збудована ще польським поміщиком Каролем Бжозовським (1846—1941) у 1874 році. Кароль син Зенона Бжозовського (Бржозовського) (Zenon Izydor Antoni Brzozowski) (родина Бжозовських гербу Беліна володіла Соколівкою). Кароль Бжозовський одружений з Пелагеєю-Марією уродженою Потоцькою з містечка Печера на Вінниччині.

«Соколовский сахарный завод, при с. Соколовка, Ольгопольского уезда, Подольской губернии, основан в 1874 г. принадлежит дворянину Бржозовскому Карлу Зеноновичу. На заводе работало 345 человек и имелось 12 диффузоров, позволявшим перерабатывать 22219.8 тонн сахарной свеклы и давший 2285 тонн сахара-песка (данные на 1887 год). К делу относились достаточно серьезно, о чем свидетельствует например специальная метеорологическая станция при заводе, дававшая прогнозы погоды. Кроме сахарного завода, в Соколовке была паровая мельница, производительностью около 200 тонн муки».

.

Станом на 2017р, потужність — дві тисячі тонн буряків на добу.[5][6]

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Народились

[ред. | ред. код]
Вид на палац Бржозовських. Акварель Наполеона Орди. 1873 рік.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ ВРУ
  2. ↑ Соколівка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  3. ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
  4. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  5. ↑ На Вінниччині відновлять роботу двох цукрових заводів. agravery.com. 27.07/2017.
  6. ↑ Соколівський цукровий завод розпочав сезон цукроваріння після тривалого простою. ukrsugar.com.
  7. ↑ Danilewiczowa Maria. Brzozowski Zenon Izydor Antoni (1806—1887) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — T. III/1, zeszyt 11. — 480 s. — S. 68. (репринт 1989 р.) — ISBN 83-04-03291-0. (пол.)

Література

[ред. | ред. код]
  • Соколі́вка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.353

Посилання

[ред. | ред. код]
Вінницька область Це незавершена стаття з географії Вінницької області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Соколівка_(Тульчинський_район)&oldid=44220249