Сокіл ІІІ (Станиславів)
 | |||
| Повна назва | |||
| Засновано | 1933 | ||
| Розформовано | 1939 | ||
| Населений пункт | Станиславів,  Польща
| ||
| Стадіон | Міської каси ощадності | ||
| Ліга | Чемпіонат Українського Спортового Союзу | ||
| |||
«Со́кіл ІІІ» Станиславі́в (пол. "Sokił III" Stanisławów) — футбольний клуб, заснований 1933 року в Станиславові (нині Івано-Франківськ) українською громадою міста. Учасник змагань першості Українського Спортового Союзу (УСС) та їх окружний чемпіон.
Футбольну команду «Сокіл ІІІ» було організовано 1933 року, як окрему спортивну секцію однойменного сокільського гнізда з дільниці Бельведер, що в Станиславові. Основу новоствореного колективу складали як представники української громади цього міського кварталу, так і мешканці сусіднього Княгинин–села. Адміністративно-організаційні функції із забезпечення життєдіяльності команди виконував княгининський ремісник Яків Юрків.
Протягом всієї своєї спортивної історії футбольна дружина «Сокіл ІІІ» змагалася переважно в турнірах, які відбувалися під егідою крайового Українського Спортового Союзу. Дебютувавши 1933 року в чемпіонаті Станиславівської округи УСС, команда посіла 2–е місце.
Наступний сезон 1934–го став найуспішнішим в недовгій біографії колективу. Футболісти з Бельведеру в запеклій боротьбі вибороли першість рідної округи серед 8 українських дружин, здолавши у двох вирішальних поєдинках свого традиційно принципового суперника і торішнього чемпіона «Вихор» (Ямниця). Далі на команду очікував фінальний турнір крайової зони «Схід», який 13-14 жовтня приймав Станиславів. У півфінальній зустрічі «Сокіл ІІІ» здолав опір «Пробою» з Городенки (1:0). Соколята, які грали в домашніх стінах, розглядалися фаворитами вирішального матчу за звання чемпіона Станиславівщини проти рогатинської «Роксоляни». Однак несподівано для багатьох у фінальному протистоянні саме рогатинці наприкінці гри змогли схилити шальку терезів на власну користь — 2:1[1].
У ході наступного футбольного сезону команда в чемпіонаті Станиславівської округи виступала вже не так вдало. Більше того, посеред турніру, після місцевого дербі проти земляків з УСК, «бельведерці» вчинили справжній демарш. З огляду, як їм видавалося, на упереджений арбітраж в згаданому матчі та незадовільну організацію першості загалом, керівництво колективу вирішило достроково припинити свою участь у змаганнях під проводом Українського Спортового Союзу[1].
Через відсутність в 1936–1937 роках належної організації краєвих та окружних першостей змагальна активність команди «Сокіл ІІІ» стрімко впала. Влітку 1937 року польська влада за антидержавну політику ліквідувала Український Спортовий Союз[2]. Автоматично припинило свою діяльність багато крайових спортивних спільнот і клубів, які входили до спілки. І хоча спортивне товариство «Сокіл ІІІ» зберегло право на легальне існування, брак гідних спаринг–партнерів для його футбольної команди мав вкрай негативний вплив на її розвиток. Врешті подальша радянська анексія Західної України у вересні 1939–го остаточно поклала край діяльності сокільських спортивних осередків у Станиславові.
Чемпіонат Українського Спортового Союзу
- ↑ а б Мандзюк Денис. Копаний м’яч. Google Книги. Процитовано 2 квітня 2023.
- ↑ Розвязання Українського Спортового союзу // Діло. – 1931. – 23 липня. – С.1. LIBRARIA. Архів української періодики онлайн. Процитовано 2 квітня 2023.
- Альманах Станиславівської землі : збірник матеріялів до історії Станиславова і Станиславівщини / ред. Б. Кравців. — Нью-Йорк ; Торонто ; Мюнхен : Вид. Центрального Комітету Станиславівщини, 1975. — С. 359–360.
- Дейчаківський І. Копаний м’яч у Станиславові. — Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2010. — С. 43–47. — ISBN 978-966-668-229-4.
- Мандзюк Денис. Копаний м'яч. Коротка історія українського футболу в Галичині: 1909– 1944. — Львів : Вид-во Старого Лева, 2016. — С. 288–326. — ISBN 978-617-679-300-7.