Сологуб Микола Аврамович

Микола Сологуб
У 2016-му році У 2016-му році
Народився	21 травня 1922(1922-05-21) Сквира, УРСР
Помер	15 жовтня 2020(2020-10-15) (98 років) Київ, Україна
Поховання	Байкове кладовище
Alma mater	Київський технологічний інститут харчової промисловості ім. А. І. Мікояна (1951)
Галузь	матеріалознавство, машинобудування
Заклад	Київське вище військове авіаційне інженерне училище (1951—1958) Національний університет харчових технологій (1958—2010)
Посада	старший викладач, завідувач кафедри матеріалознавства та технології машинобудування (1980—1992)
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор технічних наук (1993)
Нагороди	Бойові: Медаль «За бойові заслуги» Медаль «За оборону Сталінграда» Медаль «За взяття Берліна» Трудові: Нагрудний знак «Петро Могила» Грамота Верховної Ради України

Микола Аврамович Сологуб (21 травня 1922, Сквира — 15 жовтня 2020, Київ) — український науковець у галузях матеріалознавства та машинобудування, доктор технічних наук (1993), професор. Протягом півстоліття — викладач кафедри матеріалознавства та технології машинобудування Національного університету харчових технологій (1958—2010), 12 років був її завідувачем (1980—1992).

Учасник німецько-радянської війни у складі 16-тої повітряної армії, полковник запасу, брав участь у захопленні Берліна, нагороджений декількома бойовими медалями.

Життєпис

Народився 21 травня 1922 року у Сквирі

У 1940-му році був призваний до армії, зарахований до Вольського військового авіатехнічного училища (нині — Вольський військовий інститут тилу, РФ). З травня 1942-го року — на військових теренах у складі 16-тої повітряної армії, пройшов шлях від Сталінграду до Берліну, брав участь в захопленні німецької столиці.

У 1951-му році закінчив механічний факультет Київського технологічного інституту харчової промисловості ім. А. І. Мікояна, відтоді ж — викладач кафедри матеріалознавства щойно відкритого Київського вищого військового авіаційного інженерного училища. Під час роботи в училищі написав ряд навчальних посібників, зокрема «Альбом структур металлов и сплавов», займався дослідженням зносостійкості металів.

У 1958-му році перейшов на роботу до рідного інституту харчової промисловості, став старшим викладачем кафедри матеріалознавства та технологій машинобудування, пізніше — професором. З 1980-го по 1992-й рік — завідувач кафедри. Працював в університеті близько півстоліття — до 2010-го року. До останніх років життя був головою Ради ветеранів університету.

У 1963-му році став кандидатом технічних наук, захистивши дисертацію на тему «Повышение долговечности трущихся деталей технологического оборудования сахарных заводов». З 1993-го року — доктор технічних наук, докторська дисертація на тему «Прогнозирование и повышение долговечности деталей технологического оборудования сахарных заводов».

Могила Миколи Сологуба, Байкове кладовище

Помер на 99-му році життя 15 жовтня 2020 року в Києві. Був кремований, прах похований у колумбарії Байкового кладовища (10 ділянка тераси, 3 ряд, 147 місце).

Наукова діяльність

У 1977-му році разом з колегами заснував перший в Україні науково-технічний часопис з трибології «Проблеми тертя та зношування». Протягом 20 років — заступник головного редактора.

Двічі виїздив до Куби, міста Санта-Клара, де в центральному університеті Лас-Вільяс обмінювався досвідом з кубинськими колегами, разом з ними розробляв навчальний процес університету.

Автор декількох запатентованих винаходів, трьох монографій, шести підручників, 14-ти навчальних посібників, понад 120-ти статей, виданих в різних країнах світу. Науковий керівник вісьмох кандидатів технічних наук. У 2006-му році 84-річний Микола Сологуб створив унікальний українсько-російський-англійський-німецький тлумачний словник «Металознавство».

Науковий доробок (частковий)

• 1954 — «Альбом структур металлов и сплавов» (посібник)
• 1957 — «Технология металлов: руководство к лабораторным работам» (посібник; разом з Б. Н. Ільїним)
• 1960 — «Анализ износа некоторых деталей оборудования свеклосахарных заводов» (стаття; разом з Г. О. Прейсом)
• 1961 — «Лабораторные работы по технологии металлов» (посібник; разом з Б. Н. Ільїним та К. О. Іпатовим)
• 1962 — «Анализ износа деталей плунжерных насосов на сахарных заводах» (стаття)
• 1963 — «Повышение долговечности трущихся деталей технологического оборудования сахарных заводов» (кандидатська дисертація)
• 1964 — «Исследование износа металлов в известковом молоке» (стаття)
• 1965 — «О влиянии сахарозы на изнашивание металлов» (стаття)
• 1965 — «Об износе металлов в сатурационном соке» (стаття)
• 1967 — «Влияние термодиффузионной обработки на гидроэрозионную стойкость стали» (стаття; разом з О. І. Некозом)
• 1967 — «Дезактивация молока от стронция» (стаття)
• 1970 — «О режиме исследования гидроабразивной эрозии наплавочных материалов в химически активных средах» (стаття; разом з Г. О. Прейсом та О. І. Слиньком)
• 1970 — «О влиянии формалина на износостойкость металлов» (стаття; разом з Б. П. Штефаном)
• 1971 — «Исследование некоторых электрических явлений при трении металлов в химически активных средах» (стаття; разом з Г. О. Прейсом та Б. П. Штефаном)
• 1972 — «Гидроабразивное изнашивание металлов в щелочных средах» (стаття; разом з Г. О. Прейсом та О. І. Слиньком)
• 1973 — «О влиянии угла атаки на интенсивность гидроабразивной эрозии в агрессивных средах» (стаття; разом з О. І. Слиньком)
• 1974 — «О комплексном исследовании коррозионно-механического изнашивания» (стаття; разом з Г. О. Прейсом та О. І. Портером)
• 1975 — «Технология металлов и других конструкционных материалов» (посібник; разом з Г. О. Прейсом, В. К. Лазаренком та О. Рожнецьким)
• 1979 — «Повышение износостойкости оборудования пищевой промышленности» (посібник; разом з Г. О. Прейсом та О. І. Некозом)
• 1981 — «Кавитационно-эрозионное изнашивание металлов в коррозионно-активных средах» (стаття; разом з Г. О. Прейсом та О. І. Некозом)
• 1984 — «Технология конструкционных материалов» (посібник, перевидання в 1991, 1993 та 2002; разом з Г. О. Прейсом, І. О. Рожнецьким та О. І. Некозом)
• 1987 — «Типовая программа, методические указания и контрольные задания по курсу „Материаловедение“: для студ. спец. технологии продовольственных продуктов заочной формы обучения» (посібник)
• 1989 — «Повышение долговечности оборудования пищевой промышленности» (посібник; разом з М. П. Роменським, Г. О. Прейсом та С. М. Хелемським)
• 1990 — «Методические указания к выполнению лабораторных работ по дисциплине „Электротехнические материалы“: для студ. технологич. спец. всех форм обучения» (посібник; разом з В. А. Косенком)
• 1992 — «Методичні вказівки та контрольні завдання з дисципліни „Матеріалознавство“: для студ. спец. заоч. форми навч.» (посібник; разом з М. Ф. Опанащуком)
• 1993 — «Прогнозирование и повышение долговечности деталей технологического оборудования сахарных заводов» (докторська дисертація)
• 1995 — «Методичні вказівки до лабораторної роботи „Вивчення структури і властівостей легованих сталей“ з дисципліни „Матеріалознавство та технологія конструкційних матеріалів“: для студ. спец. „Обладнання харчових виробництв“ спеціалізації „Інженерна механіка“; „Промислова теплоенергетика та енергозбереження“ спеціалізації „Енергетика“ ден. та заочн. форм навч.»
• 2000 — «Матеріалознавство» (посібник; разом з О. І. Некозом, В. А. Косенком та О. А. Литвиненком)
• 2000 — «Матеріали теплоенергетичного обладнання» (посібник)
• 2001 — «Вплив водню на експлуатаційні та фізико-механічні властивості дифузійних покриттів сталі» (стаття; разом з О. Д. Клюком)
• 2003 — «Холодостійкі конструкційні матеріали» (посібник)
• 2006 — «Металознавство: тлумачний словник» (перевидання в 2010)
• 2010 — «Конструкційні метали і сплави: короткий довідник»

Нагороди

Бойові (Друга світова війна):

• орден Вітчизняної війни II ступеню;
• медаль «За бойові заслуги»;
• медаль «За взяття Берліна»;
• медаль «За оборону Сталінграда»;
• орден «За мужність»
• медаль «Почесний ветеран міста-героя Києва»

Трудові:

• орден Трудового Червоного Прапора;
• нагрудний знак «Петро Могила»;
• грамота Верховної Ради України;
• почесна грамота Київського міського голови;
• нагрудний знак Мінвузу СРСР «За отличные успехи в работе»;
• нагрудний знак «За сумлінну працю»;
• похвальний лист Союзного Міністерства харчової промисловості