Перейти до вмісту

Соломон Єгуда Раппопорт

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Соломон Єгуда Лейб Раппопорт
Портрет Раппопорта (автор Антонін Махек[cs])
Релігія:юдаїзм
Дата народження:7 січня 1790(1790-01-07)
Місце народження:Львів
Дата смерті:16 жовтня 1867(1867-10-16) (77 років)
Місце смерті:Прага
Країна: Австрійська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Національність:єврей
Основні інтереси:юдаїзм[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Попередник:
Підпис:підпис
CMNS: Соломон Єгуда Раппопорт у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Соломон Ієгуда Лейб Раппопорт (івр. שלמה יהודה כהן רפאפורט; 7 січня 1790, Львів — 16 жовтня 1867, Прага) — галицький рабин, основоположник вивчення історії єврейського народу, діяч Гаскали у Галичині. Ідейний противник хасидизму, учень Натана Крохмаля.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 7 січня 1790 року в місті Львові,[2] що на той час входило до складу коронного краю Галичини та Володимирії.

У 1810 році одружився з Францішкою Фрейде Геллер, дочкою Ар'є Лейба Когена Геллера[en], відомого галицького рабина, талмудиста і галаха. Вже в молодому віці прославився як знавець талмудичної і середньовічної рабіністичної літератури[en], написав коментар на роботу свого тестя «Авней мілуім». У 1815 році він написав антихасидський памфлет «Нер міцва», де обстоював ідеї Гаскали, який, однак, був опублікований лише у 1869 році, після його смерті.

Погляди Рапопорта викликали різке осудження львівських хасидів, які оголосили йому і його поплічникам херем. Після смерті тестя, який підтримував Соломона матеріально, той працював управляючим в орендарів податків, пізніше намагався отримати місце рабина у Берліні чи викладача Талмуду у деяких містах Італії. Покинувши торгівлю, якою він певний час займався у Бродах, він був обраний рабином у Тернополі (служив у 1837—1840 роках[2]). Після конфлікту з місцевими хасидами, а також нападок у пресі, переїхав до Праги, де обіймав посаду головного рабина.

Окрім релігійних текстів Рапопорт публікував брошури («Тхунат ір Паріс ве-і Елба»), вірші, переклади, драматичні твори. Саме в цей період він зацікавився історією євреїв, результатом вивчення якої став ряд праць: «Ал двар єгудім хабашим» (1824), «Єрі‘от Шломо» — біографічна монографія про видатних єврейських учених раннього середньовіччя (Са'аді Гаона[en], Натана бен Ієхіеля Римського[en], Хая бен Шріре[en], Ел'азара Каліре[en], Ханан'ела бен Хушіеле, Нисіма бен Я'акова Ібн Шахині[en] з Кайруана[en]).

Помер 16 жовтня 1867 року в м. Прага[2] (нині Чехія).

Твори

[ред. | ред. код]
Титульна сторінка «Порядку слів», Прага, 1852
  • «Опис міста Парижа й острова Ельба», 1814
  • «Світильник заповіді», 1815
  • «Уцілілі юдеї», 1827
  • «Порядок слів», 1852
  • «Слова миру і правди», 1861
  • «Тора — світло», 1869
  • «Частка Єгуди», 1869

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Чеська національна авторитетна база даних
  2. а б в Берґер Е., Гуцал П., Дуда І., Пиндус Б. Раппопорт Соломон-Ієгуда Лейб // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 171. — ISBN 978-966-528-279-2.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Видатні особистості гебрейського Львова. ji.lviv.ua. Часопис «Ї». Архів оригіналу за 24 червня 2016. Процитовано 19 березня 2016.