Соломон Єгуда Раппопорт
Соломон Єгуда Лейб Раппопорт | |
---|---|
Релігія: | юдаїзм |
Дата народження: | 7 січня 1790 |
Місце народження: | Львів |
Дата смерті: | 16 жовтня 1867 (77 років) |
Місце смерті: | Прага |
Країна: | Австрійська імперія |
Національність: | єврей |
Основні інтереси: | юдаїзм[1] |
Попередник: | Список |
Підпис: | |
Соломон Єгуда Раппопорт у Вікісховищі |
Соломон Ієгуда Лейб Раппопорт (івр. שלמה יהודה כהן רפאפורט; 7 січня 1790, Львів — 16 жовтня 1867, Прага) — галицький рабин, основоположник вивчення історії єврейського народу, діяч Гаскали у Галичині. Ідейний противник хасидизму, учень Натана Крохмаля.
Народився 7 січня 1790 року в місті Львові,[2] що на той час входило до складу коронного краю Галичини та Володимирії.
У 1810 році одружився з Францішкою Фрейде Геллер, дочкою Ар'є Лейба Когена Геллера[en], відомого галицького рабина, талмудиста і галаха. Вже в молодому віці прославився як знавець талмудичної і середньовічної рабіністичної літератури[en], написав коментар на роботу свого тестя «Авней мілуім». У 1815 році він написав антихасидський памфлет «Нер міцва», де обстоював ідеї Гаскали, який, однак, був опублікований лише у 1869 році, після його смерті.
Погляди Рапопорта викликали різке осудження львівських хасидів, які оголосили йому і його поплічникам херем. Після смерті тестя, який підтримував Соломона матеріально, той працював управляючим в орендарів податків, пізніше намагався отримати місце рабина у Берліні чи викладача Талмуду у деяких містах Італії. Покинувши торгівлю, якою він певний час займався у Бродах, він був обраний рабином у Тернополі (служив у 1837—1840 роках[2]). Після конфлікту з місцевими хасидами, а також нападок у пресі, переїхав до Праги, де обіймав посаду головного рабина.
Окрім релігійних текстів Рапопорт публікував брошури («Тхунат ір Паріс ве-і Елба»), вірші, переклади, драматичні твори. Саме в цей період він зацікавився історією євреїв, результатом вивчення якої став ряд праць: «Ал двар єгудім хабашим» (1824), «Єрі‘от Шломо» — біографічна монографія про видатних єврейських учених раннього середньовіччя (Са'аді Гаона[en], Натана бен Ієхіеля Римського[en], Хая бен Шріре[en], Ел'азара Каліре[en], Ханан'ела бен Хушіеле, Нисіма бен Я'акова Ібн Шахині[en] з Кайруана[en]).
Помер 16 жовтня 1867 року в м. Прага[2] (нині Чехія).
- «Опис міста Парижа й острова Ельба», 1814
- «Світильник заповіді», 1815
- «Уцілілі юдеї», 1827
- «Порядок слів», 1852
- «Слова миру і правди», 1861
- «Тора — світло», 1869
- «Частка Єгуди», 1869
- ↑ Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ а б в Берґер Е., Гуцал П., Дуда І., Пиндус Б. Раппопорт Соломон-Ієгуда Лейб // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 171. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Берґер Е., Гуцал П., Дуда І., Пиндус Б. Раппопорт Соломон-Ієгуда Лейб // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 171. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Полін. Дослідження історії та культури євреїв Східної Європи / за ред. Ентоні Полонськи. — Київ : Дух і літера, 2011. — 410 с. — ISBN 978-966-378-178-5.
- Видатні особистості гебрейського Львова. ji.lviv.ua. Часопис «Ї». Архів оригіналу за 24 червня 2016. Процитовано 19 березня 2016.
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про юдаїзм. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |