Соломон Кульбак
| Соломон Кульбак | |
|---|---|
| англ. Solomon Kullback | |
 | |
| Народився | 3 квітня 1907[1][2] Бруклін, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США |
| Помер | 5 серпня 1994[3][2] (87 років) Бойнтон-Біч, Палм-Біч, Флорида, США |
| Країна |  США |
| Діяльність | математик, криптолог, статистик, викладач університету |
| Alma mater | Сіті Коледж Університет Джорджа Вашингтона |
| Галузь | криптоаналіз |
| Заклад | Університет Джорджа Вашингтона |
| Науковий керівник | Frank M. Weidad[4] |
| Аспіранти, докторанти | Robert H. Shumwayd[4] Hubert Lillieforsd[4] Mahmoud Khairat Ahmen Khairatd[4] Edward L. Melnickd[4] James R. Maard[4] Samuel Greenhoused[4] Basil P. Korind[4] Alan Noah Ungerd[4] |
| Членство | Інститут математичної статистикиd[2] |
| Нагороди | |
Соломон Кульбак (англ. Solomon Kullback; 1907, Бруклін — 1994, Бойнтон-Біч) — американський криптограф і математик.
Народився в Брукліні (Нью-Йорк), закінчив Сіті-коледж із ступенем бакалавра в 1927 році й ступенем магістра з математики в 1929 році, після чого отримав докторський ступінь з математики в Університеті Джорджа Вашингтона в 1934 році. За пропозицією Сінкова, разом із ним здав тест на посаду молодшого математика цивільної служби, після чого обидва отримали призначення у Вашингтон на посаду молодших криптоаналітиків американської служби радіотехнічної розвідки.
Після прибуття до Вашингтона, С. Кульбак і А. Сінков працювали під керівництвом «батька американської криптографії» Вольфа Фрідмана, який організував інтенсивну програму навчання криптографії для цивільних службовців. Молоді криптоаналітики проходили підготовку в тренувальних таборах у Форт-Мід, після чого дістали звання офіцерів запасу. Після завершення навчання їм була доручена робота по розробці збірників шифрів для армії США, а також тестування апаратури комерційного шифрування, яку виробники пропонували уряду США.
Спільно з Френком Роулеттом Кульбак займався зломом коду так званої Червоної машини — японської криптографічного системи. Їм вдалося розкрити японський код, маючи тільки самі перехоплені повідомлення, зашифровані цим кодом.
В травні 1942 року, через п'ять місяців після Перл-Харбора, Кульбак у званні майора був відправлений у Велику Британію для взаємодії з британськими криптографічними службами. Працював в Блетчлі-Парку, де розташовувалося головний шифрувальний підрозділ Великої Британії — Урядова школа кодів і шифрів (англ. Government Code and Cypher School, GC&CS). Незабаром після повернення США Кульбак очолив японський напрям в службі дешифрування.
У 1952 році, після створення Агентства національної безпеки, Ф. Роулетт очолив у ньому відділ криптоаналізу, а С. Кульбак керував штатом із близько 60 співробітників, куди входили, зокрема, Лео Розен[en] і Сем Снайдер. Його співробітники першими освоїли такі види машинної пам'яті, як магнітні стрічки і магнітні барабани, а також багатозадачний режим роботи комп'ютерів і вели роботи в галузі кібербезпеки.
С. Кульбак звільнився з АНБ у званні полковника в 1962 році, після чого викладав в університеті Джорджа Вашингтона і вів наукову роботу. Поняття теорії інформації Відстань Кульбака — Лейблера названо в честь нього і Річарда Лейблера[en].
Помер у 1994 у Флориді, його ім'я увічнене в Залі слави військової розвідки США і Залі слави Агентства національної безпеки.
- ↑ http://www.tandfonline.com/doi/abs/10.1080/0161-119591883836?journalCode=ucry20
- ↑ а б в Scientific Legacy Database — Institute of Mathematical Statistics.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #1027683371 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в г д е ж и к Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Соломон Кульбак у залі слави АНБ (англ.) [Архівовано 8 січня 2018 у Wayback Machine.]