Солона Любов Романівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Солона Любов Романівна
Народження15 липня 1914(1914-07-15)
Катеринославська губернія, Російська імперія
Смерть1990
Країна Російська імперія
 УНР
 СРСР
НавчанняКиївський державний художній інститут (1947)
Діяльністьхудожниця
ЧленНаціональна спілка художників України

Любов Романівна Солона (нар. 15 липня 1914, Кринички — пом. 1990) — українська радянська художниця; член Спілки радянських художників України. Дружина живописця Петра Погребинського[1].

З біографії

[ред. | ред. код]

Народилася 15 липня 1914 року в селі Криничках (нині Дніпропетровська область, Україна). 1947 року закінчила Київський художній інститут.

Жила у Києві і будинку на вулиці Червоноармійській, № 12, квартира № 19. Померла у 1990 році[1].

Творчість

[ред. | ред. код]

Працювала в галузі станкового живопису. Серед робіт:

  • «Партизанський рейд» (1947);
  • «Пархоменко» (1949);
  • «Перший трактор на селі» (1954, у співавторстві з Петром Погребинським);
  • «Тридцяті роки» (1961—1965, у співавторстві з Петром Погребинським);
  • «З гвинтівкою та плугом. Перші комунари» (1967, у співавторстві з Петром Погребинським);
  • «Сівба» (1971).

Брала участь у республіканських виставках з 1947 року, всесоюзних — з 1954 року, зарубіжних — з 1955 року.

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]