Солониха
| Солониха | |
|---|---|
46°30′26″ пн. ш. 32°24′03″ сх. д. / 46.507222222222° пн. ш. 32.400833333333° сх. д.  | |
| Витік | з правого берегу річки Конки на західній стороні від міста Гола Пристань |
| • координати | 46°31′16″ пн. ш. 32°28′35″ сх. д. / 46.52111° пн. ш. 32.47639° сх. д. |
| Гирло | Конка |
| • координати | 46°30′12″ пн. ш. 32°23′45″ сх. д. / 46.50333° пн. ш. 32.39583° сх. д. |
| Басейн | Чорного моря |
| Країни: |  Україна |
| Регіон | Херсонська область |
| Довжина | ~8,48 км |
 | |
Солониха[2][3] — річка в Україні у Голопристанському районі Херсонської області. Правий рукав річки Конки (басейн Чорного моря).
Довжина річки 8,48 км, найкоротша відстань між витоком і гирлом — 6,49 км, коефіцієнт звивистості річки — 1,31 [4]. Формується декількома безіменними струмками та загатами[4].
Витікає з правого берегу річки Конки на західній стороні від міста Гола Пристань. Спочатку тече переважно на північний, а потім на південний захід і на північно-західній стороні від села Стара Збур'ївка впадає у річку Конку, лівий рукав Дніпра.
- Річка тече через острів Білогрудний[3][5].
- На правому березі річки розтошоване озеро Верхньосолонецьке, а на лівому — Нижньосолонецьке[3][2].
- ↑ GEOnet Names Server — 2018.
- ↑ а б Военно-топографическая карта Российской Империи 1846—1863 гг. (издавалась до 1919 г.), созданная под руководством Ф. Ф. Шуберта и П. А. Тучкова. Масштаб: 3 версты на дюйм. Ряд: XXX, лист: 11. Показаны территории: Таврической губернии, Херсонской губернии. Архів оригіналу за 29 червня 2020. Процитовано 30 червня 2020.
- ↑ а б в Генеральний штаб // Білозерка // СРСР. УРСР Миколаївська, Херсонська області // Система координат 1942 р. Архів оригіналу за 30 червня 2020. Процитовано 30 червня 2020. [Архівовано 2020-06-30 у Wayback Machine.]
- ↑ а б www.google.com.ua/maps/@46.518325,32.4421009,15z?hl=uk. Архів оригіналу за 30 червня 2020. Процитовано 30 червня 2020.
- ↑ OpenStreetMap!. Архів оригіналу за 21 березня 2021. Процитовано 30 червня 2020.
- Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 519 (Солониха № 1)