Солониченко Алім Олександрович
| Солониченко Алім Олександрович | |
|---|---|
| Народився | 18 червня 1966 Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР |
| Помер | 27 березня 1985 (18 років) Афганістан |
| Країна |  СРСР |
| Діяльність | слюсар |
| Заклад | ПівнГЗК |
| Військове звання | рядовий |
| Нагороди |    |
Солониченко Алім Олександрович (18 липня 1966, Кривий Ріг, Дніпропетровська область - 27 березня 1985, Афганістан) — радянський військовослужбовець, рядовий, розвідник-санітар загону спецназу.
Народився 18 червня 1966 року у місті Кривий Ріг у робітничій сім'ї. Українець. Батько, Солониченко Олександр Андрійович - слюсар на Північному гірничо-збагачувальному комбінаті[1].
Закінчив школу №40 у Кривому Розі.
З 27 вересня 1983 по 9 квітня 1984 року працював слюсарем теплосилового цеху на ПівнГЗК[2].
23 червня 1984 року Тернівським районним військовим комісаріатом Кривого Рогу покликаний сержантом на службу до Збройних сил СРСР. З 11 вересня 1984 року в Афганістані у складі військової частини польова пошта № 44653. Пройшов спецпідготовку за статутом ПДВ. Неодноразово брав участь у бойових діях у провінції Логар. Виявив себе сміливим та підготовленим воїном.
У бою 24 березня 1985 року діяв рішуче та вміло. Зайнявши позицію на шляху відходу супротивника в гори, вогнем з автомата та гранатомета вивів з ладу кількох бунтівників. Був важко поранений, але продовжував безперервний вогонь до підходу підкріплення.
Помер 27 березня 1985 року у шпиталі від отриманих ран.
Похований у Кривому Розі на цвинтарі району Веселі Терни, ділянка 2, ряд 1, могила 14.
- Іменем названа вулиця у Кривому Розі[3];
- Ім'я на пам'ятнику воїнам-інтернаціоналістам у Кривому Розі;
- Ім'я на пам'ятнику воїнам-інтернаціоналістам Дніпропетровщини, які загинули в Афганістані;
- Ім'я на пам'ятному знаку на честь воїнів-інтернаціоналістів тернівчан, які загинули в Афганістані, встановленому у жовтні 2011 року на вулиці Малиновського у Кривому Розі[4][5].
- Орден Червоної Зірки (посмертно) - за мужність, самовідданість та стійкість;
- Медаль «Воїну-інтернаціоналіст від вдячного афганського народу»;
- Нагрудний знак «Воїну-інтернаціоналісту».
- ↑ Разные профессии, разные судьбы... Архів оригіналу за 7 квітня 2020. Процитовано 12 лютого 2022. [Архівовано 2020-04-07 у Wayback Machine.]
- ↑ Солониченко Алим Александрович. Архів оригіналу за 7 квітня 2020. Процитовано 12 лютого 2022. [Архівовано 2020-04-07 у Wayback Machine.]
- ↑ Улица Алима Солониченко в Криворожском ресурсном центре. [Архівовано 12 лютого 2022 у Wayback Machine.](укр.)
- ↑ Памятный знак в честь погибших воинов-интернационалистов в Криворожском ресурсном центре. [Архівовано 23 лютого 2020 у Wayback Machine.](укр.)
- ↑ Вклонимося тим святим місцям (братські могили, пам’ятники, меморіальні дошки та знаки Тернівського району) // Єднання поколінь. — 2012. — № 1 (9). — С. 14.(укр.)
- Солониченко Алим Александрович // Книга памяти о советских воинах, погибших в Афганистане: В 2-х т. Т. 2: М—Я / МО РФ гл. организац. мобилизац. упр. Генер. штаба; ред. комис.: В. И. Бологов. — М.: Воениздат, 1995. — 719 с. — C. 403.
- Солониченко Алім Олександрович // Чорні тюльпані: афганський мартиролог України / упор. О. Мусієнко. - К. .: АТ "Типографія "Столиця", 1999. - 560 с.
- «Афганські» лави гуртуються [Архівовано 15 лютого 2022 у Wayback Machine.] // Червоний гірник . - 2012 (21 листопада). - № 88 (21314). - С. 23.(укр.)
- И десант, и разведка (А. А. Солониченко) // В. Ф. Бухтияров. Криворожские шурави. (К 20-летию вывода советских войск с территории ДРА) / Кривой Рог, 2009. — 168 с.
- Солоніченко Алім Олександрович. [Архівовано 12 лютого 2022 у Wayback Machine.]
- Солоніченко Алім Олександрович. [Архівовано 7 квітня 2020 у Wayback Machine.]