Солідарність (США)
Солідарність Solidarity | |
|---|---|
 | |
| Країна |  США |
| Дата заснування | 1986 |
| Ідеологія | Марксизм Революційний соціалізм Соціалістичний фемінізм Внутрішні течії: Троцькізм |
| Позиція | від лівих до ультралівих |
| Членство в міжнародних організаціях |  Четвертий Інтернаціонал (об'єднаний)[ru] (прихильна організація) |
| Друкований орган | Against the Current |
| Офіційний сайт | solidarity-us.org |
«Солідарність» — революційно-соціалістична широколіва організація у Сполучених Штатах, пов'язана з журналом «Against the Current». «Солідарність» є спадкоємицею «Інтернаціональних соціалістів»[en], марксистської організації третього табору, яка стояла на позиції того, що СРСР був не «деформованою робітничою державою» (як стверджують ортодоксальні троцькісти), а радше являв собою «бюрократичний колективізм», новий і особливо репресивний устрій.
«Солідарність» описує себе як «демократичну, революційно-соціалістичну, феміністичну, антирасистську організацію».[1] Коріння політичної традиції «Солідарності» сягають троцькізму, втім нині вона відійшла від багатьох аспектів традиційного ленінізму та троцькізму. «Солідарність» має вільнішу форму організації, ніж багато інших «демократично-централістських» груп, і не вважає себе авангардом робітничого класу.
«Солідарність» була утворена 1986 року в результаті злиття «Інтернаціональних соціалістів», «Сили трударів»[en] та «Соціалістичної єдності». Дві попередні групи нещодавно возз’єдналися в єдину організацію, тоді як остання була виключеним фрагментом Соціалістичної робітничої партії (СРП). Станом на з’їзд 2011 року «Солідарність» є прихильною організацією об'єднаного Четвертого Інтернаціоналу[ru].[2]
Від початку «Солідарність» була відверто плюралістською радикальною організацією, яка включала троцькістів, соціалістичних феміністок — які були членами Нового американського руху — та ветеранів нових лівих груп, таких як «Студенти за демократичне суспільство[en]». «Солідарність» прагнула групуватися з іншими, щоб створити масову революційну соціалістично-феміністичну організацію. Вони сподівалися ініціювати широке пегрупування, яке включало б, наприклад, поглинання фракцій дезінтегрованого Новокомуністичного руху[en] та багато інших соціалістичних феміністок і нових лівих. Дискусії щодо групування були розпочаті між «Солідарністю» та іншими лівими групами різних тенденцій з 1980-х років до теперішнього часу, але не призвели до ширшого злиття.
Втім мали місце групування меншого масштабу. Протягом 1990-х років дві організації об’єдналися з «Солідарністю» — «Четверта інтернаціоналістична тенденція» (група, виключена з СРП) і «Активісти незалежної соціалістичної політики» (уламок «Соціалістичної дії», який раніше працював у кореспондентських комітетах). У 2002 році члени «Троцькістської ліги» приєдналися до «Солідарності».
У 2000 році «Солідарність» підтримала Ральфа Нейдера з Партії зелених і Девіда Мак-Рейнольдса з Соціалістичної партії США на пост президента. У серпні 2004 року «Солідарність» знову підтримала Ральфа Надера, уже як незалежного кандидата. У 2008 році організація схвалила кандидатуру Синтії Мак-Кінні з Партії зелених на пост президента.[3] 2012 року «Солідарність» закликала своїх членів голосувати за кандидатів від Партії зелених, Миру та свободи або Соціалістичної партії США.[4] У 2016 році організація підтримала Джилл Стайн з Партії зелених.[5]
На президентських виборах 2020 року «Солідарність» спочатку підтримала кампанію Гові Гокінса в листопаді 2019 року, який балотувався як кандидат від Соціалістичної партії та Партії зелених.[6] Пізніше в серпні 2020 року після опитування своїх членів організація вирішила не займати офіційної позиції щодо президентських виборів.[7]
| Рік | Кандидат у президенти | Кандидат у віцепрезиденти | Голоси | Підтримана партія |
|---|---|---|---|---|
| 2000 | Ральф Нейдер | Вайнона Ла-Дьюк | 2,882,955 | Партія зелених |
| Девід Мак-Рейнольдс | Мері Кел-Голліс | 5,602 | Соціалістична партія | |
| 2004 | Ральф Нейдер | Пітер Камехо | 465,650 | Незалежні |
| 2008 | Сінтія Мак-Кінні | Роза Клементе | 161,797 | Партія зелених |
| 2012 | Джилл Стайн | Шері Гонкала | 469,627 | Партія зелених |
| Розанна Барр | Сінді Шихан | 67,326 | Партія миру і свободи | |
| Стюарт Александр | Алекс Мендоза | 4,430 | Соціалістична партія | |
| 2016 | Джилл Стайн | Аджаму Барака | 1,457,218 | Партія зелених |
| 2020 | Без офіційної позиції | N/A | N/A | |
У своїх офіційних заявах «Солідарність» називає Російську Федерацію державою-агресором і стверджує, що Україна має право на національний суверенітет і самооборону. Разом з тим, організація вважає, що американський імперіалізм настільки ж агресивний і небезпечний, як російський анексіонізм, а НАТО взагалі не повинне існувати.[8][9]
- ↑ Solidarity. Solidarity (амер.). Процитовано 4 травня 2024.
- ↑ Fourth International - International Viewpoint - online socialist magazine. internationalviewpoint.org. Процитовано 4 травня 2024.
- ↑ "A Campaign with Issues [Архівовано 2018-04-23 у Wayback Machine.]", Against the Current editorial, July/August 2008 (accessed 24 July 2008).
- ↑ Statement on the 2012 US Elections. solidarity-us.org. Solidarity. 31 серпня 2012. Процитовано 15 листопада 2019.
- ↑ An Open Letter to Bernie Sanders Supporters from Solidarity, a socialist, feminist, anti-racist organization. solidarity-us.org. Solidarity. 10 вересня 2015. Процитовано 15 листопада 2019.
- ↑ Howie Hawkins for President. solidarity-us.org. 31 жовтня 2019. Процитовано 2 листопада 2019.
- ↑ David Finkel (23 серпня 2020). Solidarity's Election Poll. Solidarity (англ.). Процитовано 9 листопада 2020.
- ↑ Russia Out of Ukraine — Solidarity with Ukraine’s people! No to NATO, now or ever!. Solidarity (амер.). 2 березня 2022. Процитовано 4 травня 2024.
- ↑ Stand Against Genocide and Imperialism, from Palestine to Ukraine. Solidarity (амер.). 24 лютого 2024. Процитовано 4 травня 2024.
