Соне Арасуке
| Соне Арасуке | |
|---|---|
| 曾禰 荒助 | |
 Віконт Соне Арасуке | |
| Народився | 20 лютого 1849 Префектура Ямаґуті, Японія |
| Помер | 13 вересня 1910 |
| Підданство |  Японія |
| Національність | Японець |
| Діяльність | дипломат, політик |
| Відомий завдяки | Японський Резидент-Генерал Кореї |
| Знання мов | японська |
| Титул | віконт |
| Посада | посол, член Палати перів Японіїd і член Палати представників Японії[d] |
| Нагороди |   |
Віконт Соне Арасуке (яп. 曾禰 荒助) був японським політиком, дипломатом, міністром кабінету міністрів і другим японським Резидентом-Генералом Кореї.
Соне народився в провінції Наґато в домені Тьосю (сучасна префектура Ямаґуті), його прийомний батько був самураєм з Хаґі. Він воював на боці імператора у війні Босін.
Після реставрації Мейдзі, Соне був відправлений на навчання до Франції, а після повернення до Японії служив у військовому міністерстві. Пізніше він обіймав посади директора Кабінету газетного бюро, секретаря Кабінетного законодавчого бюро та інші посади, а в 1890 році став першим головним секретарем Палати представників першої сесії Парламенту Японії.
Соне був обраний до Палати представників на загальних виборах у Японії 1892 року і того ж року став віце-спікером Палати. У 1893 році він став послом Японії у Франції і вів переговори про перегляд нерівноправних договорів між Францією та Японією.
Він послідовно обіймав низку посад в уряді: Міністр юстиції в третьому уряді Іто, міністр сільського господарства і торгівлі в другому уряді Ямагати та міністр фінансів в першому уряді Кацура й інші посади.
Під час російсько-японської війни за допомогою Такахасі Корекійо та інших він домігся отримання іноземних кредитів, необхідних для фінансування військових витрат. У 1900 році імператор Мейдзі призначив його членом Палати перів. У 1902 році він став бароном (даншаку) за системою перів кадзоку. У 1906 році він став таємним радником, а наступного року отримав статус віконта (шишаку).
У 1907 році Соне був призначений заступником генерального резидента японської адміністрації в Кореї, а в 1909 році - генеральним резидентом Кореї, замінивши на цій посаді Іто Хіробумі. Однією з його головних справ у Кореї було встановлення телефонної мережі по всьому півострову, яка з'єднала урядові офіси, поліцейські дільниці та військові об'єкти по всій Кореї.[1] Соне виступав проти японської анексії Кореї, але був змушений піти у відставку у травні 1910 року через хворобу і помер через кілька місяців.[2]
- Бізлі, В.Г. Японський імперіалізм 1894-1945 . Oxford University Press.ISBN 0-19-822168-1
- Дуус, Пітер. Рахівниця та меч: проникнення Японії до Кореї, 1895-1910 рр. (Японія ХХ століття – поява світової держави . University of California Press (1998).ISBN 0-520-21361-0 .
- Кін, Дональд. Імператор Японії: Мейдзі та його світ, 1852-1912 . Columbia University Press (2005).ISBN 0-231-12341-8
- 0-8108-4927-5
- Сімс, Річард. Політика Франції щодо Японії Бакуфу та Мейдзі 1854-1894 . RoutledgeCurzon (1998).ISBN 1-873410-61-1
- ↑ Yang, Daqing (2010). Technology of Empire: Telecommunications and Japanese Expansion in Asia. Harvard University Press. ISBN 978-0674010918. page 45
- ↑ Lister, A Hotta (2006). The Japan-British Exhibition of 1910: Gateway to the Island Empire of the East. Routledge. ISBN 0-8108-4927-5. page 80
[[Категорія:Міністри закордонних справ Японії]] [[Категорія:Міністри Японії]] [[Категорія:Персоналії:Префектура Ямаґуті]] [[Категорія:Померли 1910]] [[Категорія:Народились 1849]]