Сон Сципіона
Сон Сципіона | |
![]() | |
Назва |
лат. Somnium Scipionis ![]() |
---|---|
Входить у цикл |
Про державу ![]() |
Головний предмет твору |
філософський роман ![]() |
Формат творчої роботи |
оповідання ![]() |
Автор |
Цицерон ![]() |
Мова твору або назви |
латина ![]() |
![]() ![]() |
«Сон Сципіона» (лат. Somnium Scipionis) — шоста й остання книга праці «Про державу» Цицерона. Твір розповідає про вигадане сновидіння римського воєначальника Сципіона Еміліана, що відбулося за два роки до знищення Карфагена в 146 році до н. е. під його командуванням.
Після прибуття Сципіона Еміліана в Африку, його відвідує померлий прийомний дід, Сципіон Африканський, герой Другої Пунічної війни. Він пророкує майбутнє свого онука, підкреслюючи його обов'язок як римського солдата і посмертну винагороду за його виконання. Проте, Сципіон Еміліан бачить Рим всього лише частиною Землі, яка, в свою чергу, незначна перед зірками.
Потім слідує традиційний виклад піфагорейської космології — так званої гармонії сфер, при цьому космічна музика проектується і на людську діяльність.
Зображення з рукопису 12-го століття Commentarii Макробія в Somnium Scipionis (пергамент, 50 і далі; 23,9 × 14 см; Південна Франція). Дата: бл. 1150. Джерело: Copenhagen, Det Kongelige Bibliotek, ms. NKS 218 4°.
-
Всесвіт. Земля в центрі, оточена сімома планетами в межах знаків зодіаку.
-
Ініціал E у формі людини, що пише, ймовірно, представляє Макробія.
-
П'ять кліматів Землі. Холодні клімати жовтого кольору; Помірний клімат синім кольором; Жаркий клімат червоного кольору.
-
Схематична карта Землі, що показує населену північну область, відокремлену від антиподів уявним океаном на екваторі.
-
Схема місячного затемнення.
-
Схема сонячного затемнення.
- М. Т. Ціцерон. Про державу. Про закони. Про природу богів. Переклав з латини В. Литвинов. — Київ: Основи, 1998. 476 с.
- М. Т. Ціцерон. Про державу. Про закони. Про природу богів. Переклав з латини В. Литвинов. — Львів.: Апріорі, 2019. 392 с.
- «Сон Сципіона» (латинською мовою)
- Переклад німецькою мовою [Архівовано 8 червня 2021 у Wayback Machine.] (з латинським оригіналом і паралельними місцями з Платона)