Сорока Юрій Васильович (солдат)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сорока Юрій Васильович
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження4 листопада 1974(1974-11-04)
Гмирянка, Чернігівська область, УРСР
Смерть11 червня 2017(2017-06-11) (42 роки)
Павлопіль, Донецька область, Україна
(обстріл з ПТРК)
Військова служба
Роки служби1992—1994, 2014—2015, 2016—2017
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Командування
командир відділення взводу технічного забезпечення
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Нагрудний знак «Учасник АТО»
Нагрудний знак «Учасник АТО»

Юрій Васильович Сорока (4 листопада 1974(19741104), с. Гмирянка, Ічнянський район, Чернігівська область, Українська РСР — 11 червня 2017, с. Павлопіль, Волноваський район, Донецька область, Україна) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 1974 року в селі Гмирянка на Чернігівщині. Навчався у Гмирянській середній школі, після смерті батьків виховувався до 1989 року у Городнянській школі-інтернаті в місті Городня. У 1989—1992 роках працював різноробом у колгоспі в Гмирянці. У 1992—1994 роках проходив строкову військову службу в Збройних силах України. Після демобілізації переїхав у село Озерне Веселівського району Запорізької області, останні роки мешкав із сім'єю на Херсонщині в селі Новокам'янка Каховського району.

Під час російської збройної агресії проти України у серпні 2014 року призваний за частковою мобілізацією Каховським об'єднаним військовим комісаріатом як доброволець. З вересня 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України. У 2016 році вступив на військову службу за контрактом. З 21 вересня до грудня 2016 року виконував завдання в районі міста Золотого на Луганщині, після чого підрозділ був виведений у Подільськ на ротацію, а 27 травня 2017 року зайшов на Маріупольській напрямок.

Старший солдат, командир відділення взводу технічного забезпечення 10-го окремого мотопіхотного батальйону «Полісся» 59-ї окремої мотопіхотної бригади.

11 червня 2017 року, о 16:25, поблизу села Павлопіль Волноваського району (за іншими даними, поблизу села Кальчик[1][2]), військовий автомобіль Урал-4320 потрапив під ворожий обстріл з ПТРК. Внаслідок влучення протитанкової керованої ракети (ПТКР) загинули водій вантажівки старший солдат Юрій Сорока та кодувальник старший сержант Євген Яловець.

Похований 14 червня на кладовищі рідного села Гмирянки, поряд із могилами батьків[3][4].

Залишилися дружина (14 років прожили у цивільному шлюбі) та трирічний син Євгеній у Новій Каховці на Херсонщині, сестра з племінником на Чернігівщині.

Нагороди та відзнаки

[ред. | ред. код]
  • Указом Президента України № 363/2017 від 14 листопада 2017 року, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[5].
  • Відзначений нагрудним знаком «Учасник АТО» (НГШ)[6].

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]
  • 1 вересня 2017 року на фасаді будівлі Гмирянської ЗОШ І-ІІІ ступенів встановлена меморіальна дошка полеглому на війні колишньому учню школи[7].
  • В райцентрі Ічня щорічно проводяться спортивні змагання, турніри з волейболу та боксу, на честь загиблих в АТО земляків — Володимира Моісеєнка, Станіслава Кривоноса та Юрія Сороки[8].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. У зоні АТО загинув боєць з Чернігівщини // Чернігівська ОДА, 14 червня 2017
  2. Чернігівщина знову у жалобі… // facebook Чернігівський обласний військовий комісаріат, 13 червня 2017
  3. Гроші на пам'ятник Юрію Сороці зібрали депутати міської ради і підприємці // Ічнянська газета «Трудова слава», 31 серпня 2018
  4. 14 червня Юру поховали на Гмирянському кладовищі
  5. Указ Президента України від 14 листопада 2017 року № 363/2017 «Про відзначення державними нагородами України»
  6. Юрій Сорока просив поховати його там, де медаль // Ічнянська газета «Трудова слава», 19 червня 2017
  7. Герої не вмирають, доки пам'ять жива // Ічнянська газета «Трудова слава», 15 вересня 2017
  8. Турніри пам'яті загиблих земляків // Ічнянська газета «Трудова слава», 17 травня 2018

Джерела

[ред. | ред. код]