Сорокуш нагірний
| Сорокуш нагірний | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Thamnophilus aroyae (Hellmayr, 1904) | ||||||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Сороку́ш нагірний[2] (Thamnophilus aroyae) — вид горобцеподібних птахів родини сорокушових (Thamnophilidae)[3]. Мешкає в Перу і Болівії. Отримав назву на честь перуанського міста Ла-Ороя. Є сестринським видом білоплечого сорокуша (Thamnophilus aethiops).
Довжина птаха становить 15 см, вага 20 г. Самець здебільшого сірий, його тім'я, крила і хвіст чорні. Покривні і рульові пері мають білі кінчики, нижня сторона хвоста смугаста. Самиця здебільшого оливково-коричнева, її тім'я рудувато-коричене, скроні сірі, нижня частина тіла світла. Райдужки птаха білуваті або жовтуваті, дзьоб темно-сірий зверху і світло-сірий знизу, лапи блакитнувато-сірі.
Нагірні сорокуші мешкають в перуанському регіоні Пуно і в болівійських департаментнах Ла-Пас і Кочабамба. Вони живуть на узліссях гірських тропічних лісів Анд, в чагарникових і бамбукових заростях на висоті 600-1700 м над рівнем моря. Харчуються комахами, яких шукають серед рослинності на висоті до 6 м над землею.
- ↑ BirdLife International (2016). Thamnophilus aroyae.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2018). Antbirds. World Bird List Version 8.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 22 липня 2021.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |