Сорочиця срібноспинна
Сорочиця срібноспинна | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Cracticus argenteus Gould, 1836 | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Cracticus torquatus argenteus | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Сорочиця срібноспинна[2] (Cracticus argenteus) — вид горобцеподібних птахів родини ланграйнових (Artamidae). Інколи вважається підвидом сорочиці сіроспинної (Cracticus torquatus).
Ендемік Австралії. Поширений на півночі країни, де він досить поширений уздовж прибережної смуги регіону Кімберлі та Арнемленду, і на південь до північної частини Великої піщаної пустелі та Танамі. Живе у відкритих евкаліптових лісах з наявністю галявин та відкритих ділянок, де можна отримати їжу.
Птах середнього розміру, завдовжки 27—30 см, вагою 68—112 г. Це птах з міцною статурою, довгим квадратним хвостом, великою прямокутною головою, міцним дзьобом з трохи загнутим кінчиком верхньої щелепи. Спина та крила попелясто-сірі. Махові пера з чорними краями, а криючі крил з нечіткими білими смугами. Нижня поверхня крил також біла. Голова чорна. Горло, сторони шиї, грудеи, боки і черево сірувато-білі, з відтінками пісочного кольору в центральній частині грудей. Хвіст чорний з білою основою.[3]
Трапляється поодинці або у дрібних сімейних зграях. Проводить більшу частину дня сидячи на високому дереві, вишукуючи поживу. Всеїдний птах. Живиться великими комахами та іншими безхребетними, дрібними хребетними, яйцями птахів і плазунів, фруктами, ягодами, нектаром. Сезон розмноження триває з червня по січень з піком у вересні і жовтні. Утворює моногамні пари. Чашоподібне гніздо будує на гілках дерев. У кладці 2-5 яєць. Інкубація триває 25 днів. Пташенят доглядають обоє партнерів.
- Cracticus argenteus argenteus Gould, 1841 — номінальний підвид, поширений у західній частині ареалу;
- Cracticus argenteus colletti Mathews, 1912 — поширений у західній частині ареалу.
- ↑ BirdLife International (2017). Cracticus argenteus: інформація на сайті МСОП (версія 2020.2) (англ.) 25 липня 2020
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Morcombe, Michael (2004). Field guide to Australian birds. Steve Parish Publishing.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |