Сосницький краєзнавчий музей ім. Ю. С. Виноградського
| Сосницький краєзнавчий музей ім. Ю. С. Виноградського | |
|---|---|
| 51°31′21″ пн. ш. 32°31′10″ сх. д. / 51.522433433909° пн. ш. 32.519396773117° сх. д. | |
| Тип | краєзнавчий (1947) |
| Назва на честь | Виноградський Юрій Степанович |
| Склад | Сосницький літературно-меморіальний музей О. П. Довженка |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Україна: Сосниця (Чернігівська область) |
| Адреса | вул. Виноградського, 35 |
| Засновник | Виноградський Юрій Степанович[2] |
| Засновано | 1920 |
| Відкрито | 1 липня 1920 року |
| Директор | Супрун Віталій Володимирович[1] |
  Сосницький краєзнавчий музей ім. Ю. С. Виноградського (Україна) | |
 | |
Сосницький краєзнавчий музей ім. Ю. С. Виноградського — районний краєзнавчий музей у смт. Сосниця Чернігівської області.
Засновником був місцевий уроженець, юрист Ю. С. Виноградський, який імовірно в тому числі і через походження вирішив змінити галузь та зайнятись науковою діяльністю[3]. Після початку Першої світової війни він за сімейними обставинами був змушений залишити Варшаву та повернувся назад до Чернігівської губернії. Хоча в столиці губернії він ще деякий час продовжував працювати юристом, але ще до війни він автивно цікавився історією (зокрема його встигли обрати членом товариства історії, філології та права при Варшавському університеті). В Чернігові ж провідним центром історичних досліджень була Чернігівська губернська вчена архівна комісія, членом якої його невдовзі й обрали. Згодом він очолив Товариство охорони пам'яток старовини та мистецтва, а коли в березні 1919 р. у складі Чернігівського губвідділу народної освіти був утворений Комітет з охорони пам'яток мистецтва і старовини він став його першим головою. За його згадками він мав повернутись до Сосниці тільки на час відрядження, проте вирішив залишитись там назавжди:
|
Вследствие телеграммы Сосницкого Унаробраза за №806 я по Постановлению коллегии Губнаробраза от 16 марта с.г. был командирован в Сосницу для музейной работы, а также для исследования и охраны памятников старины и искусств в Сосницком уезде с предоставлением мне права подобного же рода работы в Борзнянском, Кролевецком и других уездах Черниговской губернии.[4] | 
|
Сам музей був відкритий 1 липня 1920 року рішенням повітового комітету. Напочатку він був історико-археологічним, а з 1947 року став краєзнавчим.
В роки німецької окупації будинок був реквізований, а всі колекції винесені. Проте засновнику вдалось зберегти більшу частину фондів музею, через що після війни він був нагороджений медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»[5].
В 1954 р. до музею надійшли фонди закритого тоді Новгород-Сіверського краєзнавчого музею[6].
В 1957-59 рр. на базі музею була створена філія — Сосницький літературно-меморіальний музей О. П. Довженка. Остання в 1969 р. була передана у відання Чернігівського історичного музею, а з 1992 р. стала самостійним музеєм обласного підпорядкування.
На сьогодні музей має 2 відділи які розміщені в 6 залах.
Відділ природи побудований на матеріалах, що характеризують особливості геологічної будови краю, рельєфу, ґрунту, рослинного та тваринного світу Сосниччини. А також розміщений в трьох залах відділ історії.
Зал археології представлений експонатами з часів палеоліту і закінчуючи XIII ст. Зокрема рештки тварин антропогенового періоду та знахідки зі стоянок та городищ Сосниччини. Середих окрасою колекції стали унікальні бронзові короновидні шарнірні шийні гривні. Також тут є стенд зі знаряддями праці Мезинської палеолітичної стоянки.
Зал етнографії побудований на колекційних показах експонатів різних верств населення нашого краю.
Крім них в музеї діє виставковий зал, у якому демонструються виставки «Вишивка та ткацтво» та «Грошові знаки» з фондів музею. Періодично виставляються вироби місцевих народних умільців.
-
Менський сотник Гнат Сахновський. Невідомий художник. XVIII ст. Олія, полотно. -
Грамота канцлера Гавриїла Головкіна, надана менському сотнику Гнату Сахновському в м. Суми 17 січня 1709 р.
Будинок в якому нині розміщується музей був побудований лікарем Щербаковим у 1870 році. З 1890 р. перейшов у власність князя Волконського. В 1899 р. будинок був капітально відремонтований, про що свідчить дата на металевій пркрасі при вході у будинок.
Останнім власником будинку був лікар П. В. Ольденборгер. Не витримавши революційних подій він покінчив з собою, а його дружина залишила будинок. В 1971 році до будинку була зроблена добудова, в якій розміщені службові кабінети, фондосховища та виставковий зал.[7]
- ↑ Перелік музеїв та заповідників Чернігівської області
- ↑ https://esu.com.ua/search_articles.php?id=34093
- ↑ Становлення Ю.С. Виноградського-краєзнавця / Н.О. Бойко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2013. — Вип. 6. — С. 407-410. — Бібліогр.: 24 назв. — укр.
- ↑ Юрій Степанович Виноградський: (Біобібліогр. покажч.) /Упоряд. В. М. Пригоровський, П. В. Грищенко; Наук. ред. О. Б. Коваленко; Ред. І. Я. Каганова; Відп. за вип. П. В. Грищенко. — Чернігів, 2010. — 21с. — („Історики та краєзнавці Чернігівщини”; Вип. 15).
- ↑ Історико-краєзнавчні дослідження Ю. Виноградського / Я.М. Гирич // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2012. — Вип. 5. — С. 319-322. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.
- ↑ Новгород-Сіверський історико-культурний музей-заповідник «Слово о полку Ігоревім». Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 6 листопада 2020. [Архівовано 2020-10-28 у Wayback Machine.]
- ↑ Сосницький краєзнавчий музей ім. Ю.С.Виноградського. Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 22 серпня 2022. [Архівовано 2022-03-10 у Wayback Machine.]