Перейти до вмісту

Софонісба Ангвіссола

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ангвіссола.
Софонісба Ангвіссола
Народження1532[1][2][3]
Кремона, Провінція Кремона, Ломбардія[2][3][4]
Смерть16 листопада 1625(1625-11-16)[5][6]
 Палермо, Королівство Італія[2][4]
Країна Кремона[7]
Жанрпортретний живописd[3], історичний живопис[8], жанрове малярство[8], релігійний живописd[8] і портрет[8]
Діяльністьхудожниця, мисткиня, візуальна мисткиня, дизайнерка
Напрямокманьєризм[9] і Відродження[10]
Роки творчості1545[8] — 1625[8]
ВчительBernardino Campid і Bernardino Gattid
ТвориАвтопортрет[d], Portrait Group with the Artist’s Father, Brother and Sisterd і Портрет сестер художниці, які грають у шахи
БатькоAmilcare Anguissolad
МатиBianca Ponzoni Anguissolad
У шлюбі зOrazio Lomellinod[1]
Брати, сестриMinerva Anguissolad, Europa Anguissolad[11], Лючія Ангвіссола[11], Anna Maria Anguissolad і Elena Anguissolad
РодичіFerrante Gonzagad
Роботи в колекціїМузей Прадо, Галерея Уффіці, Ніваагаардd, Basque Museum in Bayonned, Corsham Courtd, Pinacoteca Nazionaled, Брера, Державний музей мистецтв, Ермітаж, Національний музей у Варшаві, Музей історії мистецтв, Національний музей, Берлінська картинна галерея, Художній музей Волтерс, Музей Каподімонте, Музей Ласаро Гальдйано, Музей Польді-Пеццолі, San Diego Museum of Artd, Національна галерея Ірландії, Галерея Доріа-Памфілі, Southampton City Art Galleryd, Музей образотворчих мистецтв, Детройтський інститут мистецтв, Бостонський музей образотворчих мистецтв, Музей Ізабелли Стюарт Гарднер, Музей Конде, Civic Museum of Palazzo Moscad, Музей Бойманса - ван Бенінгена[12] і Мистецький музей Лоу
Автограф
CMNS: Софонісба Ангвіссола у Вікісховищі

Софонісба Ангіссола (італ. Sofonisba Anguissola; бл. 1532, Кремона — 16 листопада 1625, Палермо) — італійська художниця пізнього Відродження та маньєризму, офіційна придворна художниця іспанського короля. Протофеміністка, вшанована на Поверсі спадщини Джуді Чикаго.

Життєпис

[ред. | ред. код]
Софонісба Ангіссола. «Лючія з її сестрами Європою і Мінервою за грою в шахи». Масло. Оригінал картини знаходиться в колекції Національного музею в місті Познань. На картині три сестри Софонісби та їхня старша прислуга. Ліворуч сидить Лучія (теж художниця), праворуч — Мінерва. Дівчинка, яка стоїть за столиком, наймолодша сестра — Євгенія. До 1824 року картина перебувала в колекції Луї Бонапарта, поки її не купив граф Рачинський у Парижі. Це один з найкрасивіших витворів мистецтва на тему шахової гри[13]

Народилася у Кремоні (Ломбардія) старшою донькою у сім'ї з сімома дітьми. Її сестра Лючія теж стала художницею. Батько Амількар Ангіссоло належав до обраного аристократичного кола Генуї. Мати Софонісби Бьянка Понцоне також належала до аристократичної сім'ї. Отримала всебічну якісну освіту, разом з тим навчалась образотворчого мистецтва. Ангіссола подорожує до Риму, де представлена Мікеланджело, який одразу розпізнав її талант. У 1558 р. побувала у Мілані й написала портрет герцога Альби. Герцог рекомендував її при іспанському дворі, і дружина Філіпа II, королева Єлизавета Валуа, котра була художницею-аматоркою, запросила Ангіссолу бути її вчителькою і присвоїла їй ранг фрейліни королеви іспанської. Відтак Ангіссола стала офіційною придворною художницею іспанського короля.

Пам'ять

[ред. | ред. код]

4 серпня 2017 року на її честь був названий кратер на Меркурії[14].

Останні виставки

[ред. | ред. код]

Галерея вибраних творів

[ред. | ред. код]
«Шляхетна пані», Львівська національна галерея мистецтв

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б https://www.europeana.eu/fr/exhibitions/pioneers/sofonisba-anguissola
  2. ↑ а б в https://doi.org/10.1093/oao/9781884446054.013.60000100300
  3. ↑ а б в Kuiper K. Encyclopædia Britannica
  4. ↑ а б колекція Бойманса онлайн — 2010.
  5. ↑ SNAC — 2010.
  6. ↑ FemBio database
  7. ↑ Kunstindeks Danmark
  8. ↑ а б в г д е RKDartists
  9. ↑ https://www.khanacademy.org/humanities/renaissance-reformation/high-ren-florence-rome/pontormo/a/sofonisba-anguissola
  10. ↑ https://artuk.org/discover/stories/sofonisba-anguissola-the-renaissance-artist-painted-by-van-dyck
  11. ↑ а б Зведений список імен діячів мистецтва — 2019.
  12. ↑ https://www.boijmans.nl/en/collection/artworks/28602/la-vecchia-rimbambita-muove-riso-alla-fanciuletta
  13. ↑ Єжі Гіжицький, «З шахами крізь століття та країни» SPORT I TURYSTYKA — WARSZAWA 1970, стор. 269, 277—278
  14. ↑ Planetary Names: Crater, craters: Anguissola on Mercury. planetarynames.wr.usgs.gov.
  15. ↑ A Tale of Two Women Painters: Sofonisba Anguissola and Lavinia Fontana - Exhibition - Museo Nacional del Prado. www.museodelprado.es.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Chadwick, Whitney (1990). Women, Art, and Society. London: Thames and Hudson. ISBN 0-500-20354-7.
  • Ferino-Pagden, Sylvia; Kusche, Maria (1995). Sofonisba Anguissola: A Renaissance Woman. National Museum of Women in the Arts. ISBN 0-940979-31-4.
  • Harris, Ann Sutherland; Nochlin, Linda (1976). Women Artists: 1550—1950. New York: Los Angeles County Museum of Art, Knopf. ISBN 0-394-41169-2.
  • Perlingieri, Ilya Sandra (1992). Sofonisba Anguissola. Rizzoli International. ISBN 0-8478-1544-7.
  • Pizzagalli, Daniela (2003). La signora della pittura: vita di Sofonisba Anguissola, gentildonna e artista nel Rinascimento [The Lady of the Painting: The Life of Sofonisba Anguissola, Gentlewoman and Artist of the Renaissance] (in Italian). Milan: Rizzoli. ISBN 88-17-99509-6.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Софонісба Ангвіссола


Художник Це незавершена стаття про художницю.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Софонісба_Ангвіссола&oldid=33735767