Перейти до вмісту

Софронов Анатолій Володимирович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Софронов Анатолій Володимирович
ПсевдонімА. Донсков Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився6 (19) січня 1911[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Мінськ, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер9 вересня 1990(1990-09-09)[2] (79 років) або 10 вересня 1990(1990-09-10)[3] (79 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Москва, РРФСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняТроєкуровське кладовище Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьпоет, письменник, перекладач, драматург, журналіст, редактор, сценарист, громадський діяч Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materРостовський державний педагогічний університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова творівросійська Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активностіз 1930
Жанрвірш, пісня, оповідна поезіяd, роман, п'єса і публіцистика Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоСП СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяКПРС Редагувати інформацію у Вікіданих
Автограф
Учасникнімецько-радянська війна Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
CMNS: Софронов Анатолій Володимирович у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Софронов.

Анатолій Володимирович Софронов (рос. Анато́лий Влади́мирович Софро́нов; нар. 19 січня 1911, Мінськ, Російська імперія — пом. 9 вересня 1990, Москва, Російська РФСР) — російський письменник, драматург. Герой Соціалістичної Праці (1981). Лауреат Державної премії СРСР (1948, 1949).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 19 січня 1911 року в Мінську.

Закінчив літературний факультет Ростовського педагогічного інституту (1937). Був головним редактором журналу «Огонек». Літературну діяльність розпочав 1929 р.

Автор сценарію до ряду кінокартин, а також — українського фільму «Серце не прощає» (1961, у співавт.з І. Кобозєвим, авт. тексту пісень).

Нагороджений орденом Леніна, медалями. Був членом Спілки письменників РРФСР.

Помер Анатолій Софронов у Москві 9 вересня 1990 року. Похований на Троєкурівському цвинтарі.

Нагороди та почесні звання

[ред. | ред. код]
  • три ордени Леніна;
  • медаль «За оборону Кавказу»;
  • Орден Трудового Червоного Прапора;
  • орден Вітчизняної війни I ступеня;
  • Герой Соціалістичної Праці (16 лютого 1981);
  • медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр..»;
  • Орден Жовтневої Революції (22 лютого 1971).
  • Державна премія РРФСР імені К. З . Станіславського (1973 — за п'єси «Спадщина» та «Ураган»);
  • Сталінська премія другого ступеня (1948) — за п'єсу" В одному місті"(1946);
  • Сталінська премія першого ступеня (1949) — за п'єсу «Московський характер» (1948).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. ↑ The Fine Art Archive — 2003.
  3. ↑ Русская литература XX века. Прозаики, поэты, драматурги / под ред. Н. Н. Скатов — 2005. — С. 416–419. — ISBN 5-94848-307-X

Література та джерела

[ред. | ред. код]
  • Сценаристи радянського художнього кіно. М., 1972. — С.344;
  • Всесвітній біографічний Енциклопедичний словник. М., 1998. — С.713.

Посилання

[ред. | ред. код]
Письменник Це незавершена стаття про письменника.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Софронов_Анатолій_Володимирович&oldid=40722118